29 вересня 2023 року – це граничний термін подання до ДПС Звіту про контрольовані операції за 2022 звітний рік. Про це нагадують територіальні податківці, але ДПС дозволила подавати до 2 жовтня включно. Від себе підкреслимо, що в такому випадку краще подати до 29 вересня, аби не було штрафів.
Платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній і які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, також зобов’язані подати повідомлення про це у такий самий строк – ми про це писали тут.
Доки триває воєнний стан, відповідно до пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), зокрема передбачених ст. 39 і 39-2 ПКУ, п. 46.2 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків цих обов'язків затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225.
У разі відновлення можливості виконувати податкові обов’язки платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності у випадку виконання ними таких податкових обов’язків протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Які платники подають Звіт про КО?
Звіт про КО повинні подавати платники податку на прибуток, які у звітному 2022 році здійснювали контрольовані операції.
Відповідно до пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і пп. 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі дві умови:
1) річний дохід платника податків від усіх видів діяльності у 2022 році, який визначений правилами бухобліку, має перевищувати 150 000 000 грн (за вирахуванням непрямих податків). Для визначення доходу потрібно підсумувати такі показники звіту про фінрезультати:
- чистий дохід від реалізації продукції;
- інші операційні доходи;
- прибуток від участі в капіталі;
- інші фінансові доходи;
- інші доходи;
2) обсяг господарських операцій платника податків за 2022 рік з кожним контрагентом, який підпадає під критерії ст. 39 ПКУ, має перевищувати 10 000 000 грн, за вирахуванням непрямих податків.
При цьому контрагенти платника податків також мають підпадати під певні критерії (хоча б один або кілька одночасно):
- контрагент-нерезидент має бути пов’язаною особою з платником податків;
- зовнішньоекономічна господарська операція платника податків щодо реалізації/або купівлі товарів (послуг) виконувалася за участю комісіонера-нерезидента;
- контрагент-нерезидент зареєстрований у державі, яка перебувала серед переліку держав, що відповідають критеріям, встановленим у ст. 39 ПКУ, або контрагент-нерезидент є резидентом таких держав;
- контрагент-нерезидент зареєстрований в організаційно-правовій формі, що входить до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, що не сплачують податок на прибуток, у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, і не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (пп. 39.2.1.7 ПКУ). При цьому не береться до уваги загальний річний дохід представництва.
Щоби визначити обсяг контрольованих операцій, потрібно врахувати загальний обсяг всіх видів операцій, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. Приблизний перелік таких операцій наведений у пп. 39.2.1.4 ПКУ, зокрема:
- операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
- операції з придбання (продажу) послуг;
- операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
- фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
- операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Але цей перелік не є вичерпним. Брати до уваги треба будь-які операції, які в бухгалтерському обліку спричиняють виникнення доходів або витрат.
Наприклад, виплата дивідендів у грошовому еквіваленті, які нараховуються/сплачуються платниками-резидентами на користь нерезидентів у 2022 році, не є контрольованою операцією. Але фінансові інвестиції у дочірні компанії, які обліковуються в бухгалтерському обліку резидента України шляхом збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій товариства за методом участі в капіталі, впливають на податок на прибуток і тому можуть бути контрольованими операціями (див. ІПК ДПС від 16.08.2021 №3012/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Загалом визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податку (див. ІПК ДПС від 10.06.2021 №2338/ІПК/99-00-21-02-02-06).
А що ще, крім Звіту про КО?
Підпунктом 39.4.2 ПКУ встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції.
Окремо, за потреби, до ДПС подається Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Інформацію, яку має містити Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлено пп. 39.4.2.2 ПКУ.
Проте подавати Повідомлення про участь у МГК повинні лише ті платники податків, які є учасниками відповідної МГК та одночасно з цим у звітному році здійснювали контрольовані операції. Тобто якщо контрольованих операцій у 2022 році не було, звіт з КО не подається, то і Повідомлення подавати не треба. Податківці нагадують про це тут.
На сьогодні діє форма Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затверджена наказом Міфіну від 31.12.2020 №839. Заповненню цієї форми присвячено узагальнюючу податкову консультацію від 20.08.2021 №479, яку ми коментували тут. Також податківці пропонують до нашої уваги презентаційні матеріали щодо алгоритму заповнення Повідомлення. Електронна форма повідомлення має ідентифікатор форми J1800102, про це ми пишемо у цій новині.
Мінфін в УПК №479 зазначав: якщо резидент вирішує, що він не є учасником МГК (у значенні пп. 14.1.113-3 ПКУ), Повідомлення про участь у МГК такому резиденту все одно треба буде подати. Але цей резидент проставляє код UNC102 у графі 6 Повідомлення. А далі графи 7.6 - 11 і розділи І та ІІ Повідомлення не заповнюються. А у графі 12 можна (але Мінфін цього не вимагає!) навести пояснення, чому проставлено код, який говорить, що резидент не вважає себе учасником МГК.
Відповідно до пп. 39.4.9 ПКУ ДПС має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платникові податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро.
Запит на подання глобальної документації (майстер-файлу) може бути надісланий не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту. Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, ДПС надсилає запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (пп. 39.4.7 ПКУ).
Нагадаємо, що відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році. Наприклад, якщо фінансовий рік закінчився 31 грудня 2021 року, то запит майстер-файлу за 2021 рік ДПС може надіслати у період з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року. Майстер-файл за 2022 звітний рік, який закінчився 31 грудня 2022 року, ДПС може запитувати починаючи з 1 січня 2024 року до 1 січня 2026 року.
Хоча, звісно, у разі виникнення питань щодо вже поданої звітності про контрольовані операції ДПС має право надсилати запити про надання пояснень і раніше, у загальному порядку згідно зі ст. 73 ПКУ.
Форма звіту про контрольовані операції за 2022 рік
Ще у 2021 році Мінфін наказом від 31.12.2020 №841 виклав у новій редакції Звіт про контрольовані операції та Порядок його складання. Їх тоді приводили у відповідність до Закону №466, який вніс зміни до ПКУ щодо:
- визначення терміна «пов'язані особи» (для цілей трансфертного ціноутворення), яким, зокрема, збільшено поріг пов`язаності з 20% до 25% та запроваджено нову категорію пов'язаних осіб – «утворення без статусу юридичної особи»;
- особливостей застосування методів трансфертного ціноутворення для контрольованих операцій з сировинними товарами та використання переліку джерел інформації для отримання котирувальних цін для таких товарів;
- зазначення платниками податків використаних джерел інформації з метою забезпечення виконання вимог щодо обґрунтування в документації з трансфертного ціноутворення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки»;
- використання під час здійснення перевірок з питань дотримання принципу «витягнутої руки» тих самих джерел інформації, що їх використовував платник податків.
Сам Звіт містить тільки одну таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції», у якій наводиться загальна сума контрольованих операцій у розрізі контрагентів. Далі кожен рядок таблиці розшифровується в окремому додатку, при цьому кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.
У разі наявності пов’язаних осіб, з якими здійснювалися контрольовані операції, до Звіту додається Інформація про пов'язаність осіб.
Штрафні санкції за порушення щодо ТЦУ у 2023 році
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення про участь у МГК відповідно до вимог ст. 39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу (штрафів) відповідно п. 120.3 – 120.7 ПКУ.
Штрафні санкції, передбачені п. 120.3 – 120.7 ПКУ, розраховуються відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2023 році він становить 2684 грн.
Так, за неподання звіту про контрольовані операції передбачено штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи (у 2023 році – 805200 гривень).
За невчасно поданий звіт про контрольовані операції – один прожитковий мінімум для працездатної особи, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів (805200 грн).
За невчасне декларування контрольованих операцій штраф буде такий самий, як і за невчасне подання звіту про контрольовані операції: один прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня податкового (звітного) року за кожен прострочений день, але не вище 300 розмірів прожиткового мінімуму (805200 грн).
Невключення до поданого звіту про контрольовані операції інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1% від суми цих операцій. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року, за весь обсяг незадекларованих контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
Штраф за неподання документації з трансфертного ціноутворення становитиме 3% від обсягу контрольованих операцій, за якими платник податків повинен був підготувати таку документацію. При цьому сума штрафу не повинна перевищувати 200 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році – 536800 гривень) за весь обсяг контрольованих операцій, здійснених у відповідному звітному році.
За невчасно подану документацію – два розміри прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року, який виплачується за всі прострочені дні, але не вище 200 розмірів прожиткового мінімуму.
За неподання повідомлення про участь у МГК або надання недостовірної інформації передбачено штраф у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році – 134200 грн).
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн МГК, та/або повідомлення про участь у МГК.
Під час дії воєнного стану Звіт про контрольовані операції та Повідомлення про участь у МГК можуть не подавати тільки ті платники, які не мають можливості це зробити через війну. Але вони повинні довести відсутність такої можливості згідно з Порядком від 29.07.2022 №225.