За ст. 1 Закону про бухоблік фінансова звітність – це звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
А її користувачами є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Саме тому, згідно з ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік, фінзвітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. Підприємства зобов’язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом про доступ до публічної інформації.
А ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік встановлює перелік юросіб та строки, до якої дати вони зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність на власному вебсайті!
Проте і це не все. За законом фінзвітність надається ще й органам Держстату, а платниками податку на прибуток – ще й органам ДПС.
Базовий період складання фінзвітності
За ст. 13 Закону про бухоблік звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну фінансову звітність складають за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.
Перший звітний період новоствореного підприємства може становити менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.
Порядок подання фінзвітності
За п. 4 ст. 11 Закону про бухоблік склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності встановлюються Мінфіном за погодженням Держстату.
Наразі щодо подання фінансової звітності діє Порядок №419.
Саме ним встановлено докладні правила її подання. Зокрема, за п. 2 фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їхню вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.
До того ж платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають до податкових органів у порядку, передбаченому ПКУ для подання декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність. Вона є додатком до декларації.
Що є датою подання?
Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, яку зазначено на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.
Датою подання фінансової звітності в єдиному електронному форматі вважається дата одержання електронного повідомлення про одержання центром збору фінансової звітності такої фінансової звітності.
Строки подання фінансової звітності
Пунктом 5 Порядку №419 встановлено строки подання фінансової звітності. Для зручності наведемо їх у таблиці.
| Хто | Кому | Коли |
| Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за МСФЗ | Всім, крім органів Казначейства та ДПС | Не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком |
| Середні підприємства | Не пізніше 1 червня року, що настає за звітним роком | |
| Підприємства, які складають проміжну фінансову звітність за НП(С)БО (крім тих, що складають консолідовану фінзвітність) | Не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом | |
| Платники податку на прибуток | ДПС | У складі декларації з податку на прибуток у строки, встановлені ПКУ. Наприклад, за 2023 рік – до 29 лютого 2024 року (включно) |
| Підприємства, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність | Органам державної статистики та податковим органам | Річну фінзвітність – не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним роком, а за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Отже, зверніть увагу: щоб виконати цю вимогу, декларацію з податку на прибуток такі юрособи повинні подати по 28 лютого (включно)! |
| Підприємства, які для складання фінансової звітності застосовують МСФЗ | Центру збору фінансової звітності | Річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, складені на основі таксономії фінансової звітності, разом із відповідними аудиторськими звітами (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності було проведено на вимогу законодавства), – не пізніше строків, передбачених Законом про бухоблік для оприлюднення річної фінансової звітності, проміжну фінансову звітність (за I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) – не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом |
Звітність до органу статистики слід подавати у 2024 році в електронному вигляді
З 1 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про офіційну статистику».
Статтею 10 цього Закону передбачено, що статистична та фінансова звітність подається респондентами виключно в електронній формі. Подати звітність в електронній формі можна за допомогою безкоштовного онлайн-сервісу «Кабінет респондента». Доступ до системи є цілодобовим і не потребує інсталяції будь-яких програм.
26 грудня 2023 року Держстат оприлюднив Перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які можуть подаватися респондентами в електронному вигляді у 2024 році. Він містить всі види фінансової звітності.
Переглянути перелік можна за посиланням>>>
Формати фінзвітності «S» та «J»
Під час формування звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, потрібно використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за електронними формами з першою літерою «J».
У разі подання до органів ДПС фінансової звітності, яка є додатком до Декларації з податку на прибуток, в електронному вигляді раніше, ніж такої Декларації (з різницею в один день/місяць), така фінзвітність вважається прийнятою, оскільки контроль наявності поданих форм фінансової звітності до декларації здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих у центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).
Подання фінзвітності до Держстату під час війни
Зауважимо, що наразі діє воєнний стан (проте поки що до 14 лютого), і Держстат нагадав про нюанси звітування в цей період.
А саме:
1. Статистична та фінансова звітність подається до органів державної статистики (ОДС) протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності.
2. У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення не застосовується адміністративна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності.
3. Респонденти, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного Законом, подати звітність у зв’язку з безпосередніми наслідками їхньої участі у бойових діях, звільняються від адміністративної відповідальності та подають звітність чи документ не пізніше 30 календарних днів з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали її подання.
4. У період дії воєнного стану або стану війни органи державної статистики не здійснюють перевірки щодо своєчасності та повноти подання звітності.
А ще у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне й у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків такого оприлюднення (пп. 4-1 ст. 1 Закону №2115).
Чи буде штраф за неподання фінзвітності ДПС?
За п. 120.1 ПКУ за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачено фінансову відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- у розмірі 340 грн – за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
- у розмірі 1020 грн – у разі повторного порушення за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.
Проте, відповідно до абзаців першого – другого пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів, зокрема подання звітності, передбаченої п. 46.2 ПКУ, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Тож мораторію на застосування штрафів за ПКУ вже немає, і якщо не подати Декларацію з податку на прибуток або подати її у неповному обсязі (без додатка ФЗ), на підприємство чекатиме штраф. Єдиний виняток на сьогодні встановлено для тих, хто насправді не може виконати свій податковий обов’язок з подання декларації і фінзвітності.
Окрему норму прописано у п. 69.1 для тих платників податку на прибуток, фінзвітність яких має проходити щорічний аудит.
Нагадаємо, що за загальними правилами, встановленими п. 46.2 ПКУ, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з декларацією з податку на прибуток за відповідний податковий (звітний) період фінзвітність до її перевірки аудитором.
А вже разом з аудиторським звітом цю фінзвітність подають контролюючому органу у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
За порушення цього правила в мирний час підприємству загрожував би штраф. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовувалась відповідальність, передбачена п. 120.1 ПКУ. Тобто декларація вважалась би не поданою.
Але під час дії воєнного стану працює спеціальна норма. Платники податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) і звіту про прибутки та збитки й інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом із податковою декларацією згідно з п. 46.2 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.