Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Набрала чинності Постанова Національного банку від 7 червня 2012 року №224 «Про внесення змін до Положення про валютний контроль», яким регулюються питання розрахунків в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами.
Зокрема, документом встановлено нову редакцію п. 2.6 Положення про валютний контроль, якою передбачається, що здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку тягне за собою накладення штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися в розрахунках, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів, встановленим Нацбанком на день здійснення таких операцій (під час розрахунків у валюті України — на суму таких розрахунків).
Також документом передбачено, що здійснення розрахунків в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту через відкриті в уповноважених банках рахунки представництв цих нерезидентів є використанням іноземної валюти як засобу платежу на території України і потребує індивідуальної ліцензії Національного банку.
Зазначимо, що в попередній редакції в п. 2.6 Положення передбачалося, що якщо нерезиденти мали на території України представництво, яким відкриті рахунки типу «Н» або типу «П» у валюті України, то здійснення розрахунків у валюті України через ці рахунки між резидентами і нерезидентами в межах торгового обороту не потребувало індивідуальної ліцензії Нацбанку.
Водночас, згідно зі змінами до п. 2.8 Положення, розширено перелік фактів, які є спотворенням звітності про валютні операції при складанні форм звітності банками, іншими фінансовими установами і національним оператором поштового зв'язку.
