Національний банк України розпочинає публічне обговорення законодавчих змін, необхідних для переходу до нової, більш ліберальної моделі валютного регулювання. Нагадаємо, що 1 грудня 2016 року Національний банк презентував концепцію нової моделі валютного регулювання, а також дорожню карту із її запровадження.
Концепція передбачає свободу проведення валютних операцій за принципом "дозволено все, що прямо не заборонено". Це означає, що будь-які валютні операції між резидентами і між резидентами та нерезидентами в іноземній та національній валюті зможуть здійснюватися без обмежень. Така модель валютного регулювання не лише більш ліберальна, а й відповідає міжнародній практиці – директиві ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу – та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Як і передбачено Конституцією України, гривня зберігатиме функцію грошей, залишаючись єдиним законним засобом для розрахунків за товари та послуги, проте запропонована концепція валютного регулювання передбачає спеціальне використання іноземної валюти для здійснення іноземних інвестицій та пов’язаних із ними операцій, надання банківських послуг тощо.
Також, на думку Національного банку, за нової моделі валютного регулювання ринкові інструменти мають превалювати над адміністративними (антикризовими). Режим вільного руху капіталу передбачає відсутність валютних обмежень, а отже не потребує валютного контролю як інструменту контролю за їх дотриманням. Натомість дотримання валютного законодавства в цілому покладається на валютний нагляд.
При вільному русі капіталу процедури повинні мати не дозвільний характер, як це відбувається досі, а повідомлювальний – для цілей статистики (розрахунку платіжного балансу тощо). Наприклад, запропоновано скасувати індивідуальні ліцензії для фізичних осіб, суб’єктам зовнішньо-економічної діяльності – скасувати граничні строки закриття контрактів та можливість декларувати очікувані строки без будь-яких покарань у разі їх недотримання, оскільки ця інформація необхідна буде лише для збору статистичних даних.
За ліберальної моделі валютного регулювання має змінитися й підхід до застосування Національним банком обмежень на валютному ринку. Валютні обмеження повинні вводитися лише з метою подолання чи запобігання кризі та на короткий термін. Національний банк може їх запроваджувати за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, тиску на платіжний баланс України, що може загрожувати досягненню цілей грошово-кредитної політики. Наявність підстав для запровадження таких заходів захисту має підтверджувати Рада з фінансової стабільності. А діяти валютні обмеження повинні лише протягом чітко обмеженого строку – не довше ніж шість місяців.
Водночас лібералізація тимчасових обмежень, запроваджених у 2014-2015 рр., які діють і до сьогодні, має відбуватися поступово та за наявності сприятливих макрофінансових передумов, а також за умови запровадження ефективного податкового регулювання.
Зокрема, на думку Національного банку, остаточне скасування адміністративних валютних обмежень минулих років можливе не раніше введення в дію законодавства про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування, який визначатиме:
● правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
● правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
● правила щодо обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
● правила оподаткування постійного представництва;
● заходи стосовно запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
● процедури стосовно врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
● а також запровадить міжнародні стандарти для автоматичного обміну фінансовою інформацією.
Нагадуємо, ще минулого року за підтримки Національного банку було підготовлено, презентовано на Національній раді реформ та передано до комітету ВРУ з питань податкової та митної політики два законопроекти які, спираючись на міжнародні ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), мають допомогти Україні уникнути непродуктивного відтоку капіталу через низькоподаткові та інші закордонні юрисдикції. Вони передбачають запровадження ключових та найбільш нагальних з 15 рекомендацій ОЕСР з протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон (BEPS), приєднання України до механізму автоматичного обміну інформацією з фіскальними органами інших країн, а також проведення “разового декларування” та валютної амністії.
Однак запровадження нової моделі валютного регулювання неможливе за чинної нормативно-законодавчої бази валютного регулювання, яка є застарілою та переобтяженою. Для втілення в життя ліберальної моделі місце Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 1993 року та численних нормативно-правових актів має посісти нове законодавство. Тому з листопада 2016 року в Національному банку над розробкою концепції необхідних законодавчих змін працювала робоча група за участі експертів, залучених Європейською комісією, в рамках проекту EU-FINSTAR.
В результаті було розроблено пропозиції Національного банку щодо законодавчих змін, необхідних для запровадження нової моделі валютного регулювання. Відповідні пропозиції Національного банку передбачають створення єдиного рамкового закону – Закону "Про валюту", який буде єдиним законодавчим актом, що регулюватиме питання організації валютного регулювання та здійснення валютного нагляду. Водночас конкретні норми будуть виведені на рівень підзаконних актів.
Національний банк планує обговорити окреслені пропозиції щодо законодавчих змін з представниками бізнесу, банківського сектору, експертної спільноти та державних установ протягом наступних трьох тижнів.
"Пропозиції Національного банку з урахуванням зауважень, які ми отримаємо, буде презентовано Національній рад реформ, – розповів заступник Голови Національного банку Олег Чурій. – Ми сподіваємося, що наше бачення кроків, необхідних для переходу до ліберальної моделі валютного регулювання, знайде підтримку у Національної ради реформ".
Відповідно до пропозицій Національного банку, після прийняття закону "Про валюту" Верховною Радою України потрібно буде шість місяців перехідного періоду на узгодження нормативно-правових актів Національного банку з нормами закону. Після цього закон набуде чинності.
Матеріали до обговорення:
● Презентація.
Зауваження та пропозиції до документу приймаються до 30 серпня 2017 року на електронну адресу: discussion@bank.gov.ua.