• Посилання скопійовано

Нюанси оплати часу простою

Чи потрібно видавати наказ на оплату простою на 2/3, якщо працівник не знаходився на робочому місці?

Нюанси оплати часу простою

Працівник у грудні 2015 р. за графіком робочого часу повинен був відпрацювати 183 години, а відпрацював 81 годину, 2 дні перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Чи повинно підприємство робити доплату за 86 годин (183 – 16 – 81)? Чи потрібно видавати наказ на оплату простою на 2/3, якщо працівник не знаходився на робочому місці?

Згідно із ст. 7 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР (далі — Закон №108/95-ВР) законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

Як встановлено ст. 21 Закону №108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством, причин, які мали місце з вини працівника, наприклад, таких, як відпустка без збереження заробітної плати згідно із ст. 25 та ст. 26 Закону №108/95-ВР.

Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). Простій на підприємстві може статися або з вини роботодавця, або з вини працівника. Основні причини простою з вини роботодавця:

  • технічні (не проводиться робота на одному чи декількох робочих місцях);
  • економічні (не працює окремий структурний підрозділ чи все підприємство).

З вини працівника простій може статися у випадку:

  • самовільної відсутності працівника на робочому місці;
  • недотримання заходів безпеки, в результаті чого виведено з ладу обладнання;
  • навмисного псування працівником обладнання, інструментів тощо, які він використовує для роботи.

Причинами простою можуть стати й форс-мажорні обставини.

Період простою, незалежно від його причини, має бути оформлений наказом керівника по підприємству. Згідно з нормами ст. 113 КЗпП простоєм слід вважати як призупинення роботи одного працівника, так і роботи структурного підрозділу чи всього підприємства.

Законодавством не визначено, які документи треба укладати в момент введення простою. Водночас, для врегулювання трудових відносин з працівниками та правомірності нарахування зменшеного розміру заробітної плати під час простою, його запровадження варто оформлювати актом простою та наказом керівника підприємства.

Законодавчо встановленої форми акта простою немає, тому він складається у довільній формі. В ньому мають фіксуватися причини, що зумовили призупинення роботи, пропозиції щодо подолання наслідків простою та шляхи виходу з нього, а також дати початку та ймовірного закінчення простою. Акт може бути підписано начальником відповідного структурного підрозділу, керівником служби організації праці та заробітної плати, керівником служби охорони праці, керівником відділу кадрів, керівником юридичної служби, страховим експертом з питань охорони праці та іншими особами. Цей документ має затвердити керівник підприємства. Після цього видається наказ про введення простою, в якому зазначаються:

  • причини простою;
  • перелік підрозділів, що простоюють;
  • період простою;
  • потреба у присутності чи відсутності працівників під час простою на робочому місці;
  • порядок оплати часу простою.

Зверніть увагу, що законодавчо не встановлено, де мають перебувати працівники під час простою: на підприємстві чи поза його межами (наприклад, вдома). Тому безпосередньо керівник підприємства має врегулювати це питання, після чого відповідні положення мають бути внесені до наказу. Крім того, питання присутності чи відсутності на роботі працівників у разі простою бажано внести й до колективного договору та правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві.

В табелі обліку використання робочого часу типової форми №П-5, затвердженої наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. №489, час простою працівників відображається з кодом «П» («23»).

Наказ про запровадження простою і табель обліку використання робочого часу є документальним підтвердженням для оплати часу простою.

Оплата часу простою залежить від того, з чиєї вини він виник. Час простою з вини працівника не оплачується.

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Якщо простій пов’язаний з виникненням виробничої ситуації, небезпечної для його життя, здоров’я та навколишнього середовища, за працівником зберігається середній заробіток (ст. 113 КЗпП).

Якщо підприємство не може забезпечити роботою працівника на всі години за його графіком, в такому разі на підприємстві повинен бути належним чином оформлено простій, а тому доплату за 86 годин з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки потрібно буде робити. Якщо працівника було забезпечено роботою, а він, не виконавши її, залишив місце роботи, то в такому разі це вважається прогулом та оплаті цей час не підлягає. За такий місяць працівник отримає розрахунок за фактично відпрацьований час.

Щоб надалі не виникало таких ситуацій, радимо або внести зміни до графіку роботи, або запровадити погодинну оплату праці.

Автор: Ганна Шкуренкова

Джерело: ЛІГА:ЗАКОН

Рубрика: Праця та соціальний захист/Оплата праці

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Оплата праці»

  • Як зросте заробітна плата моряків з 2026 року?
    Міжнародна організація праці завершила останній раунд переговорів щодо мінімальної ставки заробітної плати для позиції Able Seaman на засіданні Підкомітету із заробітної плати моряків Об'єднаної морської комісії
    Сьогодні 13:1527
  • Чи планують підвищити МЗП у 2026 році: прогноз від НБУ
    НБУ в оновленому макропрогнозі допускає підвищення мінімальної зарплати вже наступного року: МПЗ у 2026 році зросте з 8000 грн до 8370 грн, а у 2027 році - до 8950 грн
    Сьогодні 10:371 265
  • Нараховуємо відпусткові у 2025 році: практичні приклади
    Нагадаємо основні правила нарахування відпусткових у 2025 році. Як бути, якщо працівник тривалий період перебував у безоплатній відпустці? Або отримував премії за попередні місяці?
    18.04.20251 1811
  • Порядок розрахунку середньої зарплати для лікарняних та декретних оновлять!
    Згідно з проєктом змін до Порядку №1266, для розрахунку страхових виплат для добровільно застрахованих осіб використовуватимуться календарні місяці (календарні дні) дії договору про добровільну участь перед настанням страхового випадку, за які сплачено ЄСВ
    16.04.20254 104
  • Скорочення штату: як провести правильно?
    Роботодавець повинен обґрунтувати необхідність скорочення штату та звільнення працівників, скласти та затвердити новий штатний розпис, в якому не буде посад, що скорочуються, врахувати переважне право на залишення працівника на роботі
    10.04.2025118