18.05.2016 у своєму листі №565/13/84-16 Міністерство соціальної політики України дало роз'яснення стосовно порядку звільнення військовослужбовців з лав Збройних Сил (демобілізації) та гарантій збереження за ними середньої заробітної плати на цей період. Це роз'яснення спрямовано на усунення неоднакового розуміння положень Кодексу законів про працю (КЗпП) та інших нормативно-правових актів як з боку роботодавців, так і з боку демобілізованих військовослужбовців-працівників.
Статтею 119 КЗпП передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, а також у фізичних осіб — підприємців, в яких вони працювали на час призову. Однак непоінформованість населення стосовно певних положень законів часто призводить до неоднакового розуміння певних положень. А інколи — і до певних маніпуляцій законом як роботодавцями, так і мобілізованими працівниками.
Своїм роз'ясненням Міністерство соціальної політики України чітко вказало та закріпило, що днем фактичної демобілізації є день виключення зі списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби. Така подія має супроводжуватися оформленням наказу військової частини та внесенням відповідного запису у військовий квиток військовослужбовця.
З цього випливає, що стаття 119 КЗпП застосовується виключно до моменту, коли військовослужбовець не буде виключений зі списку особового складу військової частини. Більше того, Мінсоцполітики вказало на необхідність для демобілізованих військовослужбовців з'явитися на роботу одразу після прибуття за місцем проживання та постановки на військовий облік.
А що ж тоді відбуватиметься після виключення зі складу військової частини і до появи демобілізованого за місцем роботи?
З цього приводу Міністерство соціальної політики також дало пояснення. Так, після демобілізації військовослужбовця і до моменту появи його за місцем роботи йому гарантується збереження та виплата середньої заробітної плати. Такий порядок регламентується не нормами КЗпП, а положеннями ст. 21 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Специфіка такої процедури полягає у тому, що після демобілізації військовослужбовця і до появи його за місцем роботи середній заробіток працівнику нараховується з урахуванням Положення Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" з тієї ж середньої зарплати, за якою здійснювалась оплата за період військової служби.
Підсумовуючи, варто зазначити, що вказаний нормативно-правовий акт буде корисним для осіб, у яких виникатимуть проблеми під час вирішення трудових спорів. Маючи цей акт на руках, суб'єкти трудових правовідносин зможуть належним чином захистити свої права та законні інтереси.
