Для чого потрібен обхідний лист
З працівником, який звільняється необхідно провести усі розрахунки та видати трудову книжку в останній день роботи. Такий порядок розрахунків при звільненні затверджено ст. 116 КЗпП. При цьому цією статтею не встановлено обмежень щодо розрахунків у зв’язку із ненаданням обхідного листка.
Зазначимо, що обхідний лист не передбачений чинним трудовим законодавством і не має затвердженої форми. Але в багатьох випадках роботодавці у своїх розроблених правилах внутрішнього трудового розпорядку включають обов’язок працівника при звільненні надати в бухгалтерію заповнений лист відповідними службами підприємства.
Цей документ потрібен для підтвердження відсутності будь-яких заборгованостей у працівника, який звільняється перед структурними підрозділами підприємства.
За допомогою обхідного листа зручно систематизувати всі можливі заборгованості працівника перед підприємством і згідно з переліком, зазначеним в цьому документі, закрити заборгованості.
І ще раз зазначимо, що типової форми обхідного листа немає і його форму розробляють на кожному підприємстві. Переважно він містить такі пункти:
- прізвище, ім’я, по-батькові та посаду працівника, що звільняється;
- дату звільнення; перелік посадових осіб (структурних підрозділів) підприємства, які мають засвідчити про відсутність заборгованості;
- дату складання документа;
- підпис працівника.
Але щоб обхідний лист мав якесь значення та відповідав своєму призначенню, про необхідність його підписання при звільненні слід зазначати в правилах внутрішнього трудового розпорядку. Про створення таких правил ми писали тут.
Та й це не «панацея», за допомогою якої можна «покарати» нечесного працівника. У чинному законодавстві немає норм, які б вимагали надання обхідного листа при звільненні.
Чи призводить відмова від підписання обхідного листа працівника при його звільненні до невиплати остаточного розрахунку
Не розрахуватися у разі звільнення з працівником та не видати йому трудову книжку у зв’язку з ненаданням обхідного листа не можна, оскільки це є порушенням прямих норм трудового законодавства, а саме - ст. 47 КЗпП та ст. 116 КЗпП.
Якщо підприємство відмовиться від виплати остаточного розрахунку у зв’язку із ненаданням обхідного листа, працівник зможе звернутися до суду й суд буде на стороні працівника. За звільнення з порушенням закону суд може зобов’язати посадову особу відшкодувати шкоду заподіяну підприємством незаконними діями (ст. 237 КЗпП).
Такому працівнику відповідно до ст. 117 КЗпП має бути виплачено середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку з ним.
Детальний алгоритм звільнення працівника розглянуто у аналітиці.
Насамкінець зазначимо, що згідно зі ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові при його звільненні має виплачуватися середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Про це говорили й фахівці Держпраці у відповідному роз’ясненні.
Також на підприємство-порушника та його посадових осіб буде чекати фінансова та адміністративна відповідальність за ст. 265 КЗпП та ст. 41 КпАП відповідно.
Докладно про штрафні санкції за порушення трудового законодавства за посиланням>>