Оплата праці під час відрядження: що говорить закон?
Згідно зі ст. 121 КЗпП, працівникам, направленим у службове відрядження, виконана робота оплачується відповідно до умов, визначених трудових або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим за середній заробіток.
Тому роботодавець має діяти за наступним алгоритмом:
1) Порахувати денну зарплату працівника у місяці відрядження. Таку зарплату слід розраховувати відповідно до умов, визначених трудовим договором (виходячи з окладу, тарифної ставки тощо). Наприклад, береться оклад працівника і ділиться на кількість робочих днів у місяці відрядження за графіком такого працівника.
2) Порахувати середньоденну зарплату працівника згідно з Порядком №100 (докладніше про це далі).
3) Порівняти денну і середньоденну зарплати. Адже працівник має право на оплату праці під час відрядження, виходячи з більшої з таких зарплат.
Якщо середньоденна зарплата буде більшою, працівнику цей час оплачують, виходячи зі середньоденної, якщо ж меншою – виплачують зарплату згідно з умовами трудового договору.
Таким чином, середня зарплата для відрядження - це другорядна величина, з якою порівнюють денний заробіток, який виплачується згідно з умовами трудового договору.
Середня зарплата для відрядження
Відповідно до Порядку №100, у випадку розрахунку середньої заробітної плати для відрядження середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
До складу виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження, включаються:
- основна заробітна плата;
- доплати і надбавки;
- премії, які не носять разового характеру;
- винагороди за підсумками роботи за рік і вислугу років;
- індексація тощо.
Згідно з абз. 2 п. 3 Порядку №100, під час обчислення середньої заробітної плати за два останні місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
А от щодо врахування премій до розрахунку середньої зарплати за час відрядження – це окрема історія.
Нюанси врахування премій у разі двомісячного розрахункового періоду та коефіцієнт підвищення
Одноразові премії до свят, професійних дат і ювілеїв до заробітку для визначення середньої зарплати за два останні місяці не враховують.
Розглянемо декілька варіантів врахування премій:
1. премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Але це за загальним правилом. На це звернули увагу фахівці Мінсоцполітики у коментованому листі, а також Мінпраці наголошувало про це у листі від 13.09.2010 р. №804/13/84-10.
2. якщо в поточному місяці виплачується премія за попередній місяць, робочі дні розрахункового періоду відпрацьовані не повністю, під час обчислення середньої заробітної плати за останні два місяці цю премію враховують пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді (абзац перший п. 3 Порядку №100, лист Мінпраці від 18.04.2012 р. №283/13/155-12).
3. у разі коли премію виплачують «місяць у місяць» та вона обчислена пропорційно до відпрацьованого часу її включають в заробіток у фактично нарахованому розмірі (лист Мінпраці від 18.04.2012 р. №283/13/155-12);
4. якщо ж нараховується премія у фіксованому розмірі й робочі дні в розрахунковому періоді відпрацьовані не повністю, її включають у заробіток пропорційно відпрацьованим робочим дням (лист Мінпраці від 18.04.2012 р. №283/13/155-12);
5. премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Тобто при обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці квартальна премія, яка виплачена в розрахунковому періоді, враховується у частині 2/3 від нарахованої суми, а саме шляхом додавання до кожного місяця розрахункового періоду 1/3 від нарахованої суми квартальної премії. На цьому наголосили фахівці Мінсоцполітики в коментованому листі від 09.09.2019 р. №1288/0/206-19, а ще раніше це зазначалося в листі Мінпраці від 21.09.2012 р. №991/13/84-12.
Квартальна премія та коефіцієнт коригування: який взаємозв’язок?
Фахівці Мінсоцполітики в листі від 09.09.2019 р. №1288/0/206-19 також загадали й про коефіцієнт підвищення.
Згідно з п. 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт підвищення тарифних ставок, посадових окладів.
Тож квартальну премію також слід коригувати на коефіцієнт підвищення, але з одним маленьким нюансом: коригуються тільки ті виплати, які припадають на період до підвищення посадових окладів, в тому числі частини квартальної премії, яка віднесена до цього періоду.
Наприклад, якщо працівнику, який спрямовується у відрядження у жовтні, зберігається середній заробіток, то розрахунковим періодом буде серпень-вересень. А ще працівнику підняли оклад з 1 вересня.
Якщо у вересні нараховувалась премія за 3 квартал, то вона враховуватиметься для оплати праці у відрядженні лише у розмірі 2/3 (по 1/3 за кожен місяць розрахункового періоду). І саме ці 1/3 у серпні при розрахунку середньоденної зарплати потрібно буде відкоригувати на коефіцієнт підвищення тарифних ставок (співвідношення окладів вересня і серпня).
Також про коефіцієнт підвищення ми писали тут, тут та тут>>