Мінфін Наказом від 09.05.2023 №239 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 22 червня 2023 р. за №1037/40093) затвердив зміни до свого Наказу від 28.09.2015 №841 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання". З текстом Наказу можна ознайомитися тут.
Наказом №239 затверджено:
- форми Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт - замість форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт;
- Порядок складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт - замість Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.
Коли застосовувати нову форму?
Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Таке опублікування відбулося 13.07.2023 р. в "Офіційному віснику України" №61. Тож з 13 липня вже потрібно діяти за новими правилами та використовувати тільки нову форму звіту.
Аналіз наказу наведемо в окремій аналітиці. А далі коротко розповімо про зміни.
Аналіз наказу наведемо в окремій аналітиці. А далі коротко розповімо про зміни.
Чому змінили Порядок складання авансового звіту?
Нагадаємо, що з 1 квітня 2023 року набрав чинності Закон №2888, який виклав у новій редакції пункт 170.9 ПКУ, що визначає порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.
Згідно з оновленим пп. 170.9.4 ПКУ, авансовий звіт подаватимуть у разі:
а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до підпункту 170.9.1 ПКУ, з метою розрахунку суми ПДФО (а отже, і ВЗ);
б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Тобто, наприклад, якщо ваш працівник повернувся з відрядження, надав усі документальні докази перебування у відрядженні та понесених витрат (за наявності) і повернув увесь невикористаний залишок коштів, оподатковуваного доходу за таким відрядженням у нього немає. І подавати авансовий звіт він не зобов’язаний. Звісно, якщо він не використовував на ці витрати (крім добових) готівку.
Але працівник може подати авансовий звіт після кожного відрядження, і роботодавець може від нього його вимагати.
Згідно з оновленим пп. 170.9.4 ПКУ, авансовий звіт подаватимуть у разі:
а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до підпункту 170.9.1 ПКУ, з метою розрахунку суми ПДФО (а отже, і ВЗ);
б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Тобто, наприклад, якщо ваш працівник повернувся з відрядження, надав усі документальні докази перебування у відрядженні та понесених витрат (за наявності) і повернув увесь невикористаний залишок коштів, оподатковуваного доходу за таким відрядженням у нього немає. І подавати авансовий звіт він не зобов’язаний. Звісно, якщо він не використовував на ці витрати (крім добових) готівку.
Але працівник може подати авансовий звіт після кожного відрядження, і роботодавець може від нього його вимагати.
Що змінилося у формі авансового звіту?
Наказом №239 удосконалюється чинна форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт у частині розширення можливостей використання різних видів підпису (підписання власноруч або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги»).