СПО профспілок оприлюднив проєкт постанови КМУ «Про внесення змін щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування до деяких постанов Кабінету Міністрів України». А саме пропонуються зміни до:
- Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженому постановою КМУ від 26.09.2001 №1266;
- постанови КМУ від 01.10.2014 №531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;
- постанови КМУ від 04.12.2019 №986 «Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників».
Як зазначено у поснювальній записці, метою прийняття цього проєкту є забезпечення реалізації норм Закону №4158-IX, спрямованих на уточнення та удосконалення деяких положень законодавства у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема, у зв’язку з приведенням їх у відповідність до Закону України ,,Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 №2620.
Що зміниться у Порядку №1266?
На сьогодні нормами Порядку №1266 для добровільно застрахованих осіб (членів особистого селянського господарства, домашніх працівників) не передбачено інших періодів тривалості розрахункового періоду при обчисленні середнього доходу під час реалізації ними права на страхові виплати, зокрема, на допомогу по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, ніж 12 календарних місяців. У разі настання тимчасової непрацездатності у добровільно застрахованої особи раніше ніж через 12 календарних місяців з дня підписання договору про добровільну участь, обчислення середньоденного доходу буде здійснюватися із сум, з яких сплачувався ЄСВ відповідно до умов договору про добровільну участь за період менший, ніж 12 місяців, шляхом їх ділення на кількість календарних днів у 12 календарних місяцях (365/366), що призводить до зменшення середньоденного доходу, та в свою чергу, до зменшення розміру страхової виплати застрахованій особі.
Для запровадження однакового принципу визначення середньоденного доходу для добровільно застрахованих осіб з іншими категоріями застрахованих осіб (наймані працівники, фізичні особи – підприємці) пропонується внести відповідні зміни до пункту 7 Порядку №1266, виклавши його в новій редакції.
Так, згідно з проєктом оновленого п. 7, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців (для добровільно застрахованих осіб – 12 календарних місяців дії договору добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування), що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю – реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної).
Якщо період з дня набрання чинності договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування до дня настання страхового випадку менший ніж 12 календарних місяців, середній дохід обчислюватиметься за фактичні календарні місяці (з першого до останнього числа календарного місяця) дії договору перед настанням страхового випадку.
Якщо період з дня набрання чинності договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування до дня настання страхового випадку менший ніж календарний місяць, середній дохід обчислюється за фактичний період (календарні дні) дії договору перед настанням страхового випадку.
Окрім того, пропонується уточнити положення пунктів 2 і 3 Порядку №1266 (щодо механізму розрахунку обмеження розміру страхової виплати, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, в розрахунку на місяць та стосовно виключення з розрахункового періоду місяців, в яких застрахована особа з першого до останнього числа календарного місяця не працювала з поважних причин) для врегулювання питання однакового їх трактування роботодавцями та застрахованими особами.