
Одна із працівниць, Світлана (ім’я змінене), звернулася з проханням роз’яснити законність дій її роботодавця. Жінка розповіла, що працює кухарем на підприємстві 5 років і має ІІІ групу інвалідності. За весь період роботи їй надавалися основна щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні та щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, згідно з умовами колективного договору, тривалістю 3 календарні дні. Керівник підприємства пояснив Світлані, що оскільки їй надається щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, то 2 дні пільгової відпустки як особі з інвалідністю ІІІ групи не надаються.
Інспекторка проаналізувала ситуацію та дійшла висновку, що роботодавець помилився у визначенні тривалості та порядку надання щорічних відпусток. Вона пояснила керівнику підприємства та Світлані, що законодавство гарантує особам з інвалідністю I і II груп надання щорічної основної відпустки тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про відпустки»).
Конкретна тривалість додаткової відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. У Світлани додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, згідно з умовами колективного договору за результатами атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах, визначена тривалістю 3 календарні дні.
А от якщо працівник, згідно з умовами колективного договору, має право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці та за особливий характер праці, які передбачені ст. 7 та п. 1 і 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки», то тоді щорічна додаткова відпустка надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником, тобто додаткова відпустка за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці або за особливий характер праці.
Дослухавшись до роз’яснень і порад інспектора, роботодавець визнав свою помилку. Тож Світлані за її заявою були надані недоотримані за 5 років дні щорічної основної відпустки як особі з інвалідністю ІІІ групи.