Хто не має права на щорічну оплачувану відпустку: деталі від Держпраці

До управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області звернулись працівники комунального підприємства “Комсервіс» Благовіщенської міської ради із запитанням, хто має право на відпустку та про порядок її надання. Головна державна інспекторка відділу з питань праці Західного регіону управління надала відповідне роз’яснення.

Надання відпусток регулюється законодавством України, в тому числі Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки». Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи – суб’єкта підприємницької  діяльності, іноземні громадяни і особи без громадянства, які працюють в Україні. Надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Не мають права на відпустку громадяни, які працюють за договорами підряду, що належать до договорів цивільно-правового характеру.

Щорічна основна відпустка не може бути меншою ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік (з дня укладання трудового договору). Працівникам віком до 18  років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України, а також трудовим та/або колективним договором.

Черговість надання щорічних (основних та додаткових) відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш, як за два тижні до встановленого графіком терміну. Поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.