Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає, що безбар’єрність у сфері праці — це не лише доступні будівлі чи обладнання.
Це також можливість працювати у такому режимі, який не шкодить здоров’ю та враховує потреби людини.
Саме такий підхід закладений у Національній стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року, яка передбачає створення рівних можливостей у сфері зайнятості та економічної діяльності для всіх, зокрема для осіб з інвалідністю.
Для осіб з інвалідністю гнучкий режим роботи часто є ключовою умовою реалізації права на працю.
Він дозволяє поєднувати роботу з лікуванням, реабілітацією, відновленням або особливим режимом дня — без втрати професійної реалізації.
Що варто знати:
Гнучкий режим робочого часу може передбачати інший початок і закінчення робочого дня, індивідуальний графік, неповний робочий час або поєднання з дистанційною роботою — за домовленістю між працівником і роботодавцем.
Такий підхід відповідає принципу безбар’єрності, адже організація праці має адаптуватися до людини, а не навпаки.
Запровадження гнучкого графіка не скасовує трудових гарантій: права на оплату праці, відпустки, соціальний захист залишаються незмінними.
Робота не повинна погіршувати стан здоров’я. Якщо працівник потребує особливого режиму праці, створення таких умов є проявом відповідального та сучасного підходу роботодавця.
Дискримінація за ознакою інвалідності заборонена.
Відмова у гнучкому графіку без обґрунтованих причин може створювати бар’єри в доступі до праці.
Безбар’єрна праця — це про повагу, довіру і партнерство.
Гнучкий графік — не виняток і не привілей.
Це інструмент рівних можливостей, передбачений державною політикою безбар’єрності.
Ринок праці має бути відкритим для всіх — у зручному, безпечному та гнучкому форматі.
