Схiдне міжрегiональне управлiння Держпрацi на своєму телеграм-каналі розповідає, що у період воєнного стану підтримка працівників із сімейними обов’язками – це не про великі бюджети, а про людяність, передбачуваність і турботу. Держпраці підготувала корисні поради, які роботодавці можуть впроваджувати вже зараз.
1. Створіть надійні канали комунікації.
Дублюйте важливу інформацію в різних месенджерах, забезпечте постійний зв’язок та швидке реагування.
2. Сегментуйте комунікації за життєвими обставинами.
Уточніть, хто з працівників виховує дітей, зокрема виділіть особливо вразливі категорії – працівники, що мають дітей з інвалідністю, одинокі матері чи батьки, багатодітні сім’ї. Таке сегментування допоможе дотримуватися законодавчих норм і гарантій у галузі праці, здійснювати здорову політику в галузі кадрів та розв’язувати соціальні питання.
3. Піклуйтесь про безпеку та здоров’я.
Надавайте перевірену інформацію про:
- служби першої необхідності
- гуманітарні точки
- «гарячі лінії»
Підготуйте пам’ятки з корисними ресурсами.
4. Забезпечте психосоціальну підтримку.
Підготуйте добірку матеріалів про ментальне здоров’я та можливість отримати психологічну консультацію.
5. Призначте відповідальних із соціальних питань.
Під час війни важлива більша персоніфікація.
Розробіть процедуру розгляду скарг працівників, щоб будь-який працівник мав право:
- подати скаргу без шкоди для себе;
- вимагати розгляду скарги на підставі відповідної узгодженої процедури.
Ознайомте працівників із цією процедурою.
6. Дотримуйтесь недискримінаційної кадрової політики.
Запобігайте проявам дискримінації під час процедури укладення трудового договору, визначення умов праці і розміру заробітної плати, оцінки трудової діяльності.
Залучайте профспілки та представників працівників до розв’язання питань трудової діяльності. Проаналізуйте колективний договір та за потреби внесіть зміни з урахуванням Методичних рекомендацій щодо внесення до колективних договорів та угод положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у трудових відносинах.
7. Співпрацюйте з громадами та створюйте можливості для молоді.
Стежте за дотриманням вимог законодавчих актів щодо гарантій для працівників, особливо норм ст. 55, 56, 63, 177–186–1, 188, 190–192, 194, 195 КЗпП з урахуванням змін на період дії воєнного стану.
8. Намагайтеся створювати належні умови праці.
Зокрема щодо професійної орієнтації та підготовки, аби працівники, що мають сімейні обов’язки, мали змогу почати або продовжити трудову діяльність, відновити її після відсутності через сімейні обставини.
Щоб покращити якість життя працівників без додаткового використання фінансових ресурсів:
- перегляньте графіки роботи (змінності), запровадьте гнучкі режими робочого часу (ст. 60 КЗпП), дистанційну роботу (ст. 60-2 КЗпП), використання надомної праці (ст. 60-1 КЗпП);
- вирішіть питання організації праці для підвищення її ефективності – обладнайте і забезпечте робочі місця для забезпечення належного виконання завдань, контролюйте навантаження з метою попередження перевтоми, встановіть відповідне програмне забезпечення, навчіть працівників нових методів роботи тощо;
- застосовуйте нематеріальну мотивацію – надавайте додаткові дні відпочинку, хваліть і визнавайте досягнення, давайте більше свободи дій під час виконання поставлених завдань.
9. Будьте передбачуваними.
Завчасно повідомляйте про ризики чи зміни в організації роботи.
При скороченнях – застосовуйте аутплейсмент та співпрацюйте зі службою зайнятості.
10. За можливості – надавайте матеріальну підтримку.
Підтримуйте місцеві дитячі, культурні, спортивні заклади, які допомагають вашим працівникам.
Поширюйте інформацію про заборону дитячої праці та переваги задекларованої праці.
