Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розповідає, що у зв’язку із запровадженням воєнного стану та поступовим зменшенням кількості працездатних осіб в Україні роботодавці все більше звертають увагу на іноземців, які проживають на території країни або навчаються у наших вишах. Саме тому питання працевлаштування громадян інших держав, їхніх трудових прав, допуску до роботи, навчання й інструктажів з охорони праці та розслідування нещасних випадків стають дедалі актуальнішими.
Іноземці, які працюють в Україні на підставі трудового договору або контракту, мають права, визначені законодавством України. Для роботодавця застосування праці іноземців пов’язане з отриманням дозволів, підготовкою документів, веденням звітності та державного нагляду, відповідальністю за порушення законодавства.
До основних напрямів охорони праці для іноземців належать:
– Рівні права та обов’язки: Іноземці, які працюють в Україні, користуються тими самими правами на безпечні умови праці та несуть такі ж обов’язки з охорони праці, як і українські громадяни, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
– Дозвіл на працевлаштування: Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці мають право на застосування праці іноземців на підставі дозволу, що видається територіальними органами Державної служби зайнятості. Роботодавець зобов’язаний отримати дозвіл на застосування праці іноземця. Без цього документа працевлаштування є незаконним, а роботодавцю загрожує штраф.
Видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян російської федерації, республіки білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.
– Інструктажі та навчання: Іноземні працівники зобов’язані проходити всі види інструктажів з охорони праці (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий) та відповідне навчання нарівні з місцевим персоналом, згідно із Законом України «Про охорону праці». Навчання з питань охорони праці та інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці.
Якщо іноземець не володіє українською мовою, роботодавець повинен забезпечити проведення інструктажів та навчання зрозумілою для іноземця мовою, щоб гарантувати розуміння вимог безпеки. З цією метою роботодавець може залучити перекладача для проведення навчання, інструктажів та ознайомлення з локальними актами підприємства.
– Забезпечення засобів індивідуального захисту (ЗІЗ): Іноземні спеціалісти мають аналогічне право на безпечні умови праці та безкоштовне отримання ЗІЗ, спецодягу та змиваючих засобів за встановленими нормами.
– Розслідування нещасних випадків: У разі нещасного випадку на виробництві розслідування проводиться за правилами, встановленими в Україні, незалежно від громадянства працівника, згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ від 17.04.2019 №337.
Випадки хронічних професійних захворювань, що виявлені в осіб, які приїхали на постійне проживання в Україну з інших держав, розслідуються в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, та реєструються закладами охорони здоров’я, територіальними органами Держпраці та територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем їх проживання в Україні.
Розслідування та ведення обліку нещасних випадків або гострих професійних захворювань (отруєнь), що сталися з працівниками, які згідно з трудовим договором працюють у дипломатичних представництвах, консульських установах іноземних держав в Україні, а також представництвах міжнародних організацій в Україні, здійснюються відповідно до законодавства з урахуванням привілеїв та імунітетів, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
– Залучення іноземних студентів: Трудова діяльність та практика студентів-іноземців регулюються наказами Міністерства освіти і науки України.
Іноземці навчаються у вишах переважно за контрактом. Заклади освіти зобов’язані оперативно інформувати Державну міграційну службу про зарахування або відрахування таких студентів.
Виробниче стажування іноземних студентів можливе в межах затверджених освітніх програм. Проте якщо таке стажування виходить за межі навчального плану і передбачає виконання реальних трудових функцій з оплатою праці, роботодавцю може знадобитися офіційний дозвіл на роботу (залежно від поточного міграційного статусу іноземця).
