Аналіз закону про зайнятість населення: що добре, а що погано

Законопроект «Про зайнятість населення», незважаючи на свій, на перший погляд, декларативний характер, містить деякі зміни, які носять позитивний характер як для роботодавців, так і для працівників. Утім, якщо низка норм документа не отримають дієвої реалізації, це може загрожувати державі сотнями судових позовів.
Отже, законопроект про зайнятість населення позиціонується Мінсоцполітики як такий, що «створить сотні тисяч нових високооплачуваних робочих місць». Не можу погодитися з тим, що підготовлені нововведення мають настільки значущий характер, адже більшість норм даного законопроекту мають декларативний характер і дублюють існуючі положення законодавства. Водночас, деякі позитивні моменти запропонованого документа виділити можна.
Більше того, на думку міжнародних експертів, даний закон — одне з найсучасніших рішень в Європі. Вони навіть мають намір оприлюднити український закон, щоб інші країни могли ознайомитися з підходами українського уряду до вирішення проблем безробіття.
Хотілося б відзначити, що законопроект містить низку положень про компенсацію роботодавцям єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).
Так, при працевлаштуванні на нові робочі місця на термін не менше двох років громадян, які відносяться до категорії «недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці» (ті, кому до пенсії за віком залишилося менше 10 років, молодь при першому працевлаштуванні, інваліди та інші), роботодавцю перший рік буде компенсуватися ЄСВ.
Крім того, при працевлаштуванні суб’єктом малого підприємництва (кількість працівників до 50 осіб та річний оборот до 10 мільйонів євро) безробітного на нове робоче місце на термін не менше двох років, закон також передбачає компенсацію ЄСВ протягом першого року.
Від цих положень виграють і роботодавці, і претенденти — можливість економії ЄСВ стимулює офіційне оформлення трудових відносин та виплату «білих» зарплат. Правда, уряд не забув і про свої інтереси: для того, щоб отримати компенсацію ЄСВ, працевлаштування необхідно буде проводити за направленням Державної служби зайнятості. Це значно підвищить показники її роботи, оскільки значна частина працевлаштувань з метою економії на ЄСВ піде через неї.
Також законопроект передбачає, що роботодавець, який протягом року створив нові робочі місця і платив кожному працівнику не менш 3 мінімальних заробітних плат, зможе в наступному році платити на 50% менше ЄСВ на кожного працевлаштованого на нове робоче місце. Така пільга дозволить зменшити оподаткування багатьом компаніям. Але вона цінна ще з однієї причини — уряд показує, що готовий давати пільги компаніям, що розвиваються і в яких високий рівень заробітних плат. Це говорить про те, що держава готова стимулювати успішні бізнеси, а не лише підтримувати неефективні.
Втім, такий стимул викликає у гравців ринку сумніви. Скажімо, якщо працівникам виплачувати по три мінімальні зарплати (3306 грн), єдиний внесок компанії становить 36,7% (1213,3 грн). У наступному році роботодавець отримує пільгу в розмірі 606,65 грн на кожного співробітника. Враховуючи середню зарплату по країні в 3015 грн і заборону на зменшення штату та фонду оплати праці, вигода є досить сумнівною. Насторожує і те, що порядок відшкодування цих коштів поки не розроблений, а при розробці його КМУ не виключена можливість появи різних нюансів.
Розробники законопроекту, серед іншого, переймалися безпосередньо процедурою працевлаштування, запропонувавши такі нововведення:
Державна служба зайнятості буде вести список приватних агентств зайнятості;
оплачувати послуги посередників при працевлаштуванні дозволено виключно роботодавцям;
в рекламних оголошеннях про вакансії заборонено розміщувати інформацію про вік претендента, обмеженнях за статевою ознакою (за деякими винятками), надання відомостей про особисте життя.
Оплата послуг посередників при працевлаштуванні тільки роботодавцем повинна виключити діяльність агентств, які беруть гроші з претендентів, не надаючи за фактом послуг з працевлаштування, і це, на мій погляд, позитивна пропозиція. Що ж стосується вимог до оголошень про вакансії, то це тільки ускладнить пошук роботи, оскільки претенденти будуть витрачати свій час на вакансії, на які вони свідомо не підходять. Адже те, що вимоги не вказані в оголошенні, не скасовує наявності самої вимоги у роботодавця.
Окремо варто згадати про пропоновані зміни, які стосуються працевлаштування молоді:
студенти, які отримали освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований працівник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст», матимуть право проходити стажування до 6 місяців з внесенням даних про стажування в трудову книжку. При цьому якщо стажування буде оплачуватися, роботодавець може не сплачувати ЄСВ з заробітної плати такого студента;
при працевлаштуванні молодого спеціаліста в сільській місцевості на термін не менше трьох років, йому буде виплачуватися разова адресна допомога в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, але такі виплати будуть проводитися тільки для окремих спеціальностей, визначених Кабінетом Міністрів України.
Ще один позитив законопроекту — збільшення допомоги по безробіттю. Сьогодні така допомога розраховується, виходячи зі стажу: до 2 років — 50% середньої зарплати, більше 10 років — 70%. Підписаним законом пропонується переглянути порядок і розміри виплати, виходячи із середньої зарплати за 12 місяців, коефіцієнтів загального страхового стажу та сплати внесків. Більше того, статус безробітного, а з ним і виплати допомоги по безробіттю можна буде отримати з першого дня реєстрації в державній службі зайнятості, а не з сьомого, як це відбувається сьогодні.
Крім того, законопроект передбачає розробку державних цільових програм, які передбачають створення нових робочих місць, але про ефективність даного інструменту можна буде говорити тільки після його застосування державою.
Таким чином, ми бачимо, що законопроект «Про зайнятість населення», незважаючи на свій, на перший погляд, декларативний характер, містить деякі зміни, які носять позитивний характер як для роботодавців, так і для працівників. Сказати, що запропоновані нововведення кардинально змінять ситуацію з зайнятістю населення, безумовно, не можна. Головне, щоб запропоновані норми згодом отримали дієвий механізм їх реалізації та навколо компенсацій і пільг на ЄСВ не виникло ситуації, подібної до проблем з відшкодуванням ПДВ. Тому що в такому випадку нововведення принесуть лише тисячі нових судових розглядів, а не робочих місць.