Мінсоцполітики у листі від 14.05.2015 р. №2434/1/10-15/06 пояснила, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.92 р. №9 з підстав вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (пункт 3 частини першої статті 41 КЗпП), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обов'язків, так і не пов'язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.
Зміст проступку та докази, що дають підстави для звільнення, законодавство про працю не визначає.
Читайте також: Звільнення працівника: коротко про основне від Мінсоцполітики