Аналітика від Дт-Кт: навчання фізосіб за рахунок підприємства

Зазначимо, що до теми оформлення та оподаткування вартості навчання фізосіб податківці звертаються досить часто. Ось і у листі від 06.06.2016 р. №12556/10/28-10-01-03-11 фахівці ДФСУ розповіли про умови звільнення від оподаткування ПДФО вартості навчання у вищих та професійно-технічних навчальних закладах. Але навчати працівників можна не тільки у навчальних закладах. Тож, оформлення витрат на навчання та їх оподаткування напряму залежатиме від того, хто, чому і як навчає.

Якщо вчиться працівник

Види навчання. Всі питання професійного навчання працівників встановлено Законом  «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 р. №4312-VI (далі – Закон №4312).

Також наразі діє Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затверджене спільним наказом Мінпраці та Міносвіти від 26.03.2001 р. №127/151 (далі – Положення №127).

Мета будь-якого професійного навчання — підвищувати якість професійного складу працівників підприємства, організації чи установи, формувати в них високий професіоналізм, майстерність, сучасне економічне мислення, вміння працювати в нових економічних умовах і забезпечувати на цій основі високу продуктивну працю й ефективну зайнятість (п. 1.1 Положення № 127).

Згідно з п. 2.2 Положення №127 професійне навчання кадрів на виробництві буває таких видів:

• первинна професійна підготовка робітників;
• перепідготовка робітників;
• підвищення кваліфікації робітників;
• підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців.

Згідно з п. 2.5 Положення №127 підвищення кваліфікації робітників може здійснюватися за такими формами:

• виробничо-технічні курси — призначені для підвищення кваліфікації, поглиблення та розширення знань робітників, їх навиків та вмінь до рівня, що відповідає вимогам виробництва за професією, якою вони вже володіють. Успішне закінчення курсів є доконечною умовою для присвоєння робітникам вищого кваліфікаційного розряду (класу, категорії, групи) та професійного зростання.
• курси цільового призначення — тут робітники вивчають нове обладнання, вироби, товари, матеріали, послуги, сучасні технологічні процеси, засоби механізації та автоматизації, що використовуються на виробництві, правила та вимоги їх безпечної експлуатації, технічну документацію, ефективні методи організації праці тощо.

Окрім перелічених форм підвищення кваліфікації, підприємства в разі виробничої потреби можуть застосовуватися й інші форми, такі як: семінари, семінари-практикуми, семінари-наради, «круглі столи», тренінги тощо.

Які гарантії та пільги повинні надаватися працівникам у зв’язку з навчанням у ВНЗ та ПТНЗ?

Гарантії та пільги, які мають бути надані працівникам під час їх навчання, зазначено у ст. 202-220 КЗпП. Розглянемо їх тут >>

Які гарантії надаються працівникам, які направляються на навчання для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва?

Окремі гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва затверджені постановою КМУ від 28.06.1997 р. №695. Які саме? Читайте тут >>

Які гарантії надаються працівникам, які будуть отримувати навчання за кордоном?

Відносини, що виникають при направленні працівників для підвищення кваліфікації за кордон, регулюються Положенням про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації, затвердженим постановою КМУ від 04.03.1996 p. №287. Докладніше >>

Як надається додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням?

Статтею 216 КЗпП та статтею 15 Закону про відпустки визначено право на додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі. Відповідно до цих норм чинного трудового законодавства, такі відпустки надаються лише працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання. Більше про це тут >>

Документальне оформлення навчання

Зазвичай, можливість навчання працівників за рахунок коштів роботодавця прописується у колективному (трудовому) договорі. Також питання щодо навчання детальніше можуть бути регламентовані в окремому локальному акті, наприклад, в Положенні про соціальне забезпечення працівників або ж Положенні про навчання працівників.

На практиці, працівник, який виявив бажання навчатися, звертається з відповідною заявою до роботодавця.

У разі вирішення проводити навчання працівника, потрібно видати наказ або розпорядження керівника про направлення працівника на навчання та укласти відповідні договори з навчальними закладами (див. Зразок).

Відмітимо, що роботодавець має право відповідно до положень колективного договору визначати додаткові умови направлення працівника на навчання, зокрема, мінімальний термін роботи на підприємстві після закінчення навчання за набутою в ході навчання професією чи спеціальністю.

Наразі діє примірний порядок укладання суб'єктами господарювання договорів щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, затверджений наказом Мінпраці від 10.08.2010 р. №232.

Примірний порядок укладання суб'єктами господарювання договорів з навчальними закладами, підприємствами, установами, організаціями, які здійснюють навчання встановлено розділом 2 Наказу №232, а примірний порядок укладання договорів з працівниками – розділом 3 наказу №232.

Пунктом 3.3 Наказу №232 зазначено, що у договір може бути включено пункт щодо відшкодування суб'єкту господарювання працівником у разі припинення професійного навчання без поважної причини всіх витрати на його навчання. Але ще раз наголосимо, що цей порядок є примірним, а тому у договорі цього пункту може й не бути. І у такому разі працівник не зобов’язаний відшкодовувати витрати на навчання.

Але з дати набрання чинності нового Закону про зайнятість населення (з 01.01.2013 року) при укладанні договору про навчання слід враховувати ще й норму ст. 34 цього Закону .

Якщо навчання буде здійснюватися в навчальному закладі, роботодавець укладає відповідний договір за формою Типового договору про надання освітніх послуг між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, затвердженою постановою КМУ від 19.08.2015 р. №634.

У разі участі працівників у семінарах, тренінгах, курсах та інших видах неформального професійного навчання може укладатися договір про надання консультаційних або інформаційно-технічних послуг. Після закінчення неформального навчання його організатори мають видати підприємству, яке направило працівників на навчання, акт наданих послуг з відповідним переліком.

Якщо навчатися за рахунок підприємства буде фізособа, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством, то наведені вище гарантії, встановлені для працівників КЗпП та іншими нормами чинного трудового законодавства, не неї не поширюються. Але примірний порядок укладання договору з ВНЗ на навчання такої особи не відрізняється від умов укладання договору на навчання працівника.

Проте на відносини між підприємством та фізособою, яка буде отримувати спеціальність за кордоном поширюються норми Положення про умови матеріального забезпечення осіб, направлених за кордон на навчання, стажування, для підвищення кваліфікації, затвердженого постановою КМУ від 04.03.1996 p. №287.

Оподаткування витрат на навчання

працівників та непрацівників

ПДФО та військовий збір

Порядок оподаткування ПДФО витрат на навчання визначено декількома нормами ПКУ: пп. 165.1.21, пп. 165.1.37 та пп. «є» пп. 170.7.4 ПКУ.

1. Навчання у вітчизняних ВНЗ та ПТУ

Відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ для того, щоб сума, сплачена за навчання фізособи (незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем) не обкладалася ПДФО мають виконуватися 3 умови:

• така сума повинна бути сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу;
•  сума не повинна перевищувати розмір, визначений в абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (у 2016 році - 1930 грн) на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи. Про те, що робити із сумою перевищення – див. приклад 1;
• між роботодавцем і фізособою повинен бути укладений письмовий договір (контракт) про взяті зобов'язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.

Якщо підприємство здійснило оплату за навчання працівника одним платежем в поточному році за весь час навчання

У такому випадку у працівника або у фізособи-непрацівника не буде виникати доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО, звичайно ж, за умови, якщо вартість навчання у розрахунку на один місяць не перевищуватиме 1930 грн. Адже у нормі пп. 165.1.21 ПКУ не встановлено обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.

Такої ж думки притримуються податківці у ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 103.02).

Якщо підприємство вирішить оплатити навчання дитини одного із працівників або фізособи

Якщо підприємство вирішить оплатити навчання дитини одного із працівників або фізособи, яка не перебуває з ним у трудових відносинах, на такі витрати поширюється норма пп. 165.1.21 ПКУ й тому підприємство потрібно буде діяти в межах цієї норми.

Якщо договором на отримання навчання не встановлено зобов’язання щодо відпрацювання

Слід зазначити, що договором на отримання може бути й не передбачено умови щодо відпрацювання такого періоду після отримання спеціальності. У такому разі взятих зобов’язань у фізособи або працівника не буде.

Тому у разі звільнення за своїм бажанням або й зовсім у зв’язку з непрацевлаштуванням на таке підприємство норма пп. 165.1.21 ПКУ не буде поширюватися на таких осіб. Але у такому випадку така сума безоплатного навчання буде вважатися додатковим благом для такої особи.

Якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року отримання спеціальності

У такому разі необхідно враховувати підставу припинення трудових відносин такого працівника з роботодавцем і чи працівник компенсував вартість навчання.

Якщо працівник звільняється за своєю ініціативою (ст. 38 КЗпП), або за погодженням сторін (ст. 36 КЗпП), то за пп. 165.1.21 ПКУ сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором у загальному порядку.

Незважаючи на те, що підприємство оплачувало за навчання працівника в грошовій формі, для самого працівника це було додаткове благо в негрошовій формі.

Нагадаємо, що відповідно до п. 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені ПКУ, помножена на натуральний коефіцієнт. У 2016 році натуральний коефіцієнт становить 1,21951 (100 : (100 - 18) та застосовується для додаткових благ незалежно від їх розміру.

З визначеної таким чином бази оподаткування буде утримуватися ПДФО за ставкою 18%.

Не слід забувати, що оскільки сума компенсації навчання для звільненого працівника, який припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, підлягає оподаткуванню ПДФО, така сума є об’єктом для оподаткування військового збору на підставі пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за ставкою 1,5%.

При цьому при визначенні бази оподаткування військовим збором вищезгаданий натуркоефіцієнт не застосовується.

Якщо ж при проведенні остаточного розрахунку підприємству відшкодовуються (повертаються) витрати на навчання, то у нього не виникає об'єкта оподаткування доходу, отриманого як додаткове благо відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ.

Варто зауважити, щодо до 2016 року фахівці ДФС у ресурсі «ЗІР» говорили наступне: якщо працівник буде після звільнення компенсувати підприємству вартість навчання рівними частками, то все одно включаються загальні правила оподаткування: тобто, якщо при остаточному розрахунку він не компенсує вартість навчання, то тоді у такої фізособи виникає додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

Не дивлячись на те, що наразі це роз’яснення перенесено до «Не чинних», суть норм залишилась незмінна. А тому на практиці вважаємо, що податківці будуть його застосовувати й надалі.

! Якщо трудові відносини припиняються з ініціативи роботодавця (ст. 40, 41 КЗпП), наприклад, у зв'язку з скороченням, то сума, сплачена роботодавцем за навчання звільненого працівника, не включається до оподатковуваного доходу цього працівника.

Адже у нормі пп. 165.1.21 ПКУ чітко сказано: «якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем … сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага».

Таке ж роз’яснення податківців розміщено у підкатегорії 103.02 ресурсу «ЗІР».

Як вирахувати 3-й календарний рік для неоподаткування суми навчання?

Якщо ж уважно прочитати абз. 2 пп. 165.1.21 ПКУ, то виходить, що для звільнення від обкладення ПДФО витрат на навчання відлік трьох календарних років потрібно починати від року, у якому закінчено навчання.

Наприклад, якщо працівник завершив навчання у ВНЗ 26.06.2016 р., то трирічний термін слід рахувати з 01.01.2017 р., а закінчитися він має 01.01.2020 р.

Втім із абз. 2 ч. 4 ст. 34 Закону про зайнятість населення навпаки випливає, що 3 роки рахуються із дати закінчення навчання: «на працівника або іншу особу, яка направляється на навчання, може бути покладено обов'язок відпрацювати на посаді відповідно до отриманої кваліфікації в такого роботодавця після закінчення навчання протягом погодженого сторонами строку, який повинен бути порівнянний з обов'язками, що взяв на себе роботодавець щодо оплати та строку навчання, але не більше ніж три роки».

Як саме відлічувати зазначений термін, податківці досі не роз’яснили. Однак, радимо дотримуватися початку відліку розрахунку, встановленого нормами ПКУ, адже саме він регулює оподаткування доходів.

Якщо підприємство оплатило за навчання у сумі більше законодавчо встановленого розміру у розрахунку на місяць

У такому разі також потрібно діяти у рамках пп. 165.1.21 ПКУ. Тож потрібно буде оподатковувати ПДФО (із натуркоефіцієнтом) та військовим збором суму перевищення граничного розміру допустимого у розрахунку на місяць навчання, як додаткове благо.

Приклад 1. ТОВ «А» оплатило за другий рік навчання у вітчизняному ВНЗ у сумі 25000 грн за менеджера, який працює у цьому товаристві та з яким укладено відповідний договір про взяті зобов'язання з відпрацювання після закінчення вищого навчального закладу і отримання спеціальності не менше ніж три роки.

ТОВ має визначити суму навчання за один місяць. Для цього 25000 потрібно поділити на 12 календарних місяців .

За один місяць навчання вартість навчання становить 2083,33 грн. (25000/12 міс.), що більше встановленого граничного розміру доходу (1930 грн). Тому визначена сума перевищення збільшена на натуральний коефіцієнт у сумі 186,99 грн = (2083,33 – 1930,00)*1,21951 підлягає оподаткуванню ПДФО.

Сума утриманого ПДФО за кожен місяць оплати за другий рік навчання становить 33,66 грн = 186,99 * 18%.

Сума утриманого військового збору за кожен місяць оплати за другий рік навчання становить 2,30 грн= (2083,33 – 1930,00)*1,5%.

Таким чином, понадлімітна сума вартості навчання включається щомісяця в сумі 186,99 грн для цілей ПДФО та 153,33 грн для цілей ВС до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо, отримане від роботодавця.

Те, що треба визнавати дохід працівника рівними часинами щомісяця, а не відразу всю суму понадліміту, підтверджує, зокрема, Приклад 2 у статті «Вісника» №39/2012.

Як обкладається ПДФО участь працівника у семінарах та коли таке відбувається

Ще одним із видів неформального профнавчання працівників є участь працівників у семінарах та конференціях. У такому разі обов’язок оподатковувати ПДФО вартість семінару залежатиме від того, хто буде запрошеною стороною семінару (конференції) та отримувачем за умовами договору інформаційно-консультаційних послуг.

Так, якщо запрошеною стороною та отримувачем послуг за договором буде визначено роботодавця, інтереси якого представляє працівник, то сума сплачена роботодавцем за участь у семінарі (конференції) не буде доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО відповідно до пп. 165.1.37 ПКУ. 

Якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то сума, сплачена роботодавцем за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового благо, який включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу та оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% на суму витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку.

Саме такої позиції дотримуються податківці у ресурсі «ЗІР» (підкатегорія 103.04), в т.ч. коли такі семінари проводяться за кордоном.

Читайте також: Підвищення кваліфікації працівників: що з ПДФО?

Приклад 2. ТОВ «А» оплатило за участь менеджера Морозко В.Я. у семінарі 2000 грн. Але за договором з навчальним центром, який надає такі послуги, отримувачем та запрошеною стороною було вказано саме працівника Морозко В.Я.

У такому випадку на підставі пп. 165.1.37 ПКУ вся вартість участі у семінарі буде для працівника Морозко В.Я. додатковим благом. А тому підлягає обкладенню ПДФО та військовим збором.

Базою для оподаткування ПДФО буде вартість участі у семінарі, збільшена на натуральний коефіцієнт: 2439,02 грн = 2000,00*1,21951.

Сума утриманого ПДФО з визначеної бази оподаткування становить 439,02 грн = 2439,02 * 18%.

Сума утриманого військового збору з вартості участі працівника у семінарі становить 30,00 грн = 2000*1,5%.

Як відобразити у ф. №1 ДФ вартість навчання

У формі №1ДФ вартість навчання за працівника або за фізособу, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством, буде відображатися:

• у сумі, що не є додатковим благом відповідно до пп. 165.1.21 ПКУ за ознакою доходу «145».
• у разі, коли витрати будуть для працівника або фізособи додатковим благом за ознакою доходу «126».

2. Оподаткування витрат на навчання на курсах та семінарах

Підприємство може  вирішити  направити працівника на курси вивчення іноземної мови або на про прийняття участі працівника у семінарах. Чи буде вартість курсів додатковим благом для таких  працівників?

На практиці часто працівників навчають не тільки у навчальних закладах (що мають державну акредитацію) або за місцем роботи, а і на недержавних навчальних курсах, на семінарах тощо, які проводять досвідчені фахівці. Таке навчання не передбачає отримання працівником диплому державного зразку, але не суперечить чинному законодавству. 

Відповідно до пп. 165.1.37 ПКУ сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом не є об’єктом оподаткування ПДФО.

У випадку, коли роботодавець направляє працівника на навчання з підвищення кваліфікації за своєю ініціативою (а не через вимогу закону), уся сума коштів за таке навчання включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

У таких випадках дохід у вигляді вартості навчання буде оподаткуватися за правилами, встановленими для оподаткування додаткового блага (пп. 164.2.17 ПКУ). Але базою для утримання ПДФО, оскільки дохід надається у негрошовій формі, згідно із п. 164.5 ПКУ, буде вартість курсів, збільшена на натуральний коефіцієнт (в 2016 році - 1,21951). З цієї бази утримується ПДФО за ставкою 18%. 

Не забуваймо і про військовий збір, який також доведеться утримати за ставкою 1,5%. Але база утримання та об’єкт оподаткування в такому разі будуть однакові. Отже, військовий збір розраховується виходячи з вартості курсів.

Зверніть увагу: під вартістю курсів та семінарів в цьому випадку мається на увазі їх ціна, тобто, уся сума, сплачена постачальнику послуг з навчання (в тому числі ПДВ, навіть, якщо роботодавець є платником ПДВ).

Такі неоподатковувані виплати в податковому розрахунку за ф. №1ДФ відображаються з ознакою «158», а оподатковувані – за ознакою доходу «126».

3. Цільова благодійна допомога у вигляді оплати навчання

Цільова благодійна допомога навчальному закладу на оплату навчання або надання додаткових послуг з навчання пільгових категорій громадян, перелічених в пп. «є» пп. 170.7.4 ПКУ, серед них:

• інваліди;
• діти-інваліди або дитина, в якої хоча б один із батьків є інвалідом;
• діти-сироти, напівсироти;
• діти з багатодітної чи малозабезпеченої родини;
• діти, батьки якої позбавлені батьківських прав.

У формі №1ДФ такі виплати відображаються з ознакою 169.

Див. детальніше роз’яснення ГУ ДФС у м. Києві тут >>

Чи є об’єктом обчислення ЄСВ витрати підприємства на навчання працівників та фізосіб

За п. 9 Порядку №1170 витрати на підготовку та перепідготовку працівників не є об’єктом для обчислення ЄСВ.

Щодо витрат на навчання фізособі, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством. Такі витрати також не є об’єктом для обчислення ЄСВ, оскільки у цьому випадку підприємство не є платником ЄСВ з огляду на норму абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ.

Податок на прибуток

З 01.01.2015 року об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на податкові різниці у разі їх застосування (пп. 134.1.1 ПКУ).

Навіть при обов’язку проводити коригування на податкові різниці визначеного фінрезультату або при самостійному рішенні щодо коригування, у підприємства не буде виникати податкової різниці щодо витрат на навчання працівників або фізосіб-непрацівників, оскільки це не передбачено нормами розд. ІІІ ПКУ.

Тож витрати на навчання впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток відповідно до правил їх відображення в бухобліку (про це далі).

ПДВ

Згідно з пп. 197.1.2 ПКУ звільняється від оподаткування ПДВ постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг.

Бухгалтерський облік витрат на навчання

Бухгалтерський облік витрат на професійну підготовку, навчання, перепідготовку або підвищення кваліфікації слід здійснювати відповідно до П(С) БО 16 «Витрати». Окремої норми для визнання цих витрат у П(С)БО 16 не встановлено, тому такі витрати відносяться до витрат поточного періоду за п. 7 П(С)БО 16.

В бухобліку витрати на навчання будуть відображатися на рахунках класу 9 Витрати залежно від виду і напряму навчання (91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративних витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

У разі оплати підприємством за навчання працівника за термін більше місяця (плата вноситься за семестр або рік), такі витрати відносяться до витрат майбутних періодів. Бухгалтерський облік таких витрат ведеться з використанням рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів».

За дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

Яких саме витрат, залежатиме від того, чому такий працівник направлений на навчання. Якщо таке навчання пов’язане із господарською діяльністю підприємства і здобуті навички працівник використовуватиме з користю для підприємства, можна відобразити такі витрати у складі адміністративних.

Але навчання на курсах та семінарах (оскільки такий дохід працівника вважається додатковим благом) відображає такі витрати у складі інших витрат (за субрахунком 949 або 977). 

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 

Тож кожна господарська операція підлягає відображенню в бухобліку тільки на підставі правильно оформлених відповідних первинних документів. При цьому первинні документи про навчання повинні містити всі обов’язкові реквізити, які встановлено ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

При направленні працівника на підвищення його кваліфікації на підприємстві має бути видано наказ керівника, укладено договір про надання послуг з підвищення кваліфікації з суб’єктом господарювання, який буде надавати такі послуги, та у наявності має бути оформлений акт наданих послуг.

Приклад. ТОВ «А» перераховувало університету оплату за перший семестр навчання менеджера Попової В.А. у сумі 10 000 грн.

Таблиця

Облік витрат на оплату навчання працівників