Головна Усі новини Праця та соціальний захист Трудові відносини

Договір трудовий чи цивільно-правовий: у чому відмінність

Податківці розказали, у чому відмінність між трудовим і цивільно-правовим договором: юридичні нюанси, оплата і охорона праці, окремі професії і роботи, особливості відрядження. А фахівці редакції додали про все інше: утримання ПДФО та військового збору, нарахування ЄСВ, відображення у формі 1-ДФ та Звіті з ЄСВ.

ДФС у м. Києві зазначає: основною відмінністю трудових договорів від цивільно-правового договору (ЦПД) є те, що перші регламентуються Кодексом законів про працю, а інші — Цивільним кодексом України (ЦКУ).

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Дотримання внутрішнього трудового розпорядку означає, зокрема, що робочий час встановлюється не особою, яка за угодою має виконувати роботу, а роботодавцем (наприклад, охорона приміщення у дні та години, визначені роботодавцем із додержанням норм законодавства про працю щодо тривалості робочого часу).

Працівнику гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо, до трудової книжки вноситься відповідний запис.

Загальне визначення ЦПД наведено у ст. 626 ЦКУ. Це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Найпоширенішими серед ЦПД є договори:

- на виконання робіт (договори підряду);

- на надання послуг.

За ЦПД підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу. У трудовій книжці запис про виконання роботи за ЦПД не робиться.

 

Про це також зазначало Держпраці у своєму роз'ясненні.

А ще про порядок прийняття на роботу детально розглянуто у матеріалах редакції:

1) Аналітика від Дт-Кт: оформлення наказу про прийняття на роботу

2) Трудовий контракт укладається тільки у разі, якщо це передбачено законом

3) Наказ про прийняття на роботу: вимоги до оформлення

4) Аналітика від Дт-Кт: прийняття на роботу до підприємця

 

 Предмет і мета договору

Мета укладання трудового договору — організація процесу праці. Відповідно, предметом є сам процес праці, тобто виконання певної роботи (певних трудових функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. За ЦПД процес організації праці залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

 

Оплата роботи

Відповідно до вимог трудового договору роботодавець зобов’язаний регулярно виплачувати заробітну плату за виконану роботу в установлені для її виплати строки, а її розмір не може бути нижче за мінімальну заробітну плату.

Водночас за ЦПД оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформлюють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.

 

Відповідальність сторін

У разі порушення працівником обов’язків трудового договору його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення).

Крім того, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у статтях 132 та 134 КЗпП.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу згідно з актом виконаних робіт. Відповідальність виконавця роботи за порушення ЦПД насамперед має встановлюватися самим договором (пеня, штраф тощо). У трудових відносинах такі види санкцій не допускаються.

 

Охорона праці

У трудових відносинах на роботодавця покладається низка обов’язків щодо працівника, які підлягають виконанню незалежно від змісту трудового договору.

Так, зокрема, роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникові безпечні та нешкідливі умови праці. Крім того, він не має права вимагати від працівника виконання роботи, пов’язаної із явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про працю.

Щодо цивільно-правових відносин, то в даному випадку подібних вимог немає, а визначальним фактором для умов праці виконавця є те, про що домовились сторони.

За договором підряду відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника).

Таким чином, власний ризик виконавця робіт істотно відрізняє ЦПД від трудового договору.

 

Соціальне страхування

Статтею 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 року №1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та в інших органах.

Також особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), підлягають страхуванню від нещасного випадку (ст. 35 Закону про соціальне страхування).

Водночас для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто працюють за ЦПД, передбачено добровільне страхування.

 

ЦПД на окремі професії

В окремих випадках можливо укладання ЦПД для виконання робіт за певною професією, але за умови, що виконавці є приватними підприємцями.

Наприклад, ст. 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.92 року № 2801-XII передбачено, що медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами — підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підприємство може користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

 

Відрядження

Відрядження — це поїздка працівника за рішенням керівника підприємства, установи, організації до іншого населеного пункту для виконання трудових обов’язків поза місцем його постійної роботи. Тобто відрядження існують виключно для працівників (осіб, які працюють на умовах трудового договору).

Гарантії і компенсації при службових відрядженнях для найманих працівників, які працюють на умовах трудового договору, визначено у ст. 121 КЗпП, відповідно до якої працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з найму жилого приміщення у порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.

За працівниками, направленими у відрядження, протягом усього часу відрядження зберігається місце роботи (посада).

Працівникам, направленим у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

За відсутності трудових відносин ситуація інша. Якщо за умовами ЦПД роботи мають виконуватися в іншому населеному пункті, питання компенсації виконавцю витрат на проїзд, проживання, харчування тощо та розміри такої компенсації мають бути визначені безпосередньо у договорі та включатися до вартості договору. Направлення у службове відрядження при цьому не відбувається, оскільки відсутні трудові відносини.

 

*****

Від редакції

 

Утримання ПДФО та військового збору

При оподаткуванні ПДФО нарахованої зарплати та винагороди за договором ЦПХ існує відмінність. Вона полягає в визначенні бази оподаткування. За п. 164.6 ПКУ в реаліях 2016 року для оподаткування зарплати базою є сума нарахованої зарплати, зменшена на суму ПСП у випадках її застосування. При оподаткуванні винагороди за договором ЦПХ базою оподаткування ПДФО є нарахована винагорода. 

При оподаткуванні військовим збором нарахованої зарплати та винагороди за договором ЦПХ відмінностей не виникає. Адже за пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об'єктом оподаткування є саме нарахований дохід, який підлягає оподаткуванню ПДФО. 

 

Нарахування ЄСВ

Ставка нарахування ЄСВ у 2016 р. встановлюється на рівні 22% до визначеної бази нарахування. Але ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ встановлено порядок нарахування ЄСВ, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. У такому разі сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (22%). 

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Дивиться з цього приводу консультації ДФС

Але відповідно до частини 13 ст. 8 Закону про ЄСВ, для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, ЄСВ нараховується у розмірі 8,41% на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати для працюючих інвалідів.

Зверніть увагу: така знижена ставка застосовується тільки юрособами-роботодавцями. Фізособи (в тому числі підприємці) нараховують ЄСВ на доходи інвалідів за ставкою 22%!

Тому при нарахуванні зарплати основним працівникам, крім працівникам-інвалідам,  потрібно пам'ятати, якщо нарахована зарплата менше мінімальної, то ЄСВ потрібно нараховувати у розмірі не менше мінімального страхового внеску. У грудні 2016 року його розмір становить 352 грн (1600 * 22%). 

Тож, порядок нарахування ЄСВ при нарахуванні винагороди за договором ЦПХ має свої особливості. А саме:

1) якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за договором ЦПХ не за основним місцем її роботи, ЄСВ нараховується на винагороду за договором ЦПХ, незалежно від суми такої винагороди. У цьому випадку вимога щодо нарахування ЄСВ не менше мінімального розміру не застосовується.

Приклад: У такому разі при нарахуванні винагороди у розмірі 500 грн. ЄСВ буде дорівнюватися 500 грн × 22% = 110,00 грн.

2) якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за договором ЦПХ за основним місцем роботи, до загальної бази нарахування ЄСВ за місяць включається як зарплата (дохід), так і сума винагороди за ЦПД, і тільки потім здійснюється порівняння із сумою мінімальної зарплати за місяць.

Приклад: При нарахуванні винагороди у розмірі 500 грн. та заробітної плати за грудень 2016 р. у сумі 2600 грн. Загальний дохід більше мінімальної заробітної плати, тому нарахований ЄСВ буде дорівнюватися: (2600 + 500 грн) × 22% = 682,00 грн;

 

Але у випадку,  якщо загальна сума доходу буде меншою за розмір мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки ЄСВ. 

 

Приклад: У такому разі при нарахуванні винагороди у грудні 2016 року  у розмірі 500 грн та заробітної плати у сумі 600 грн. Нарахований ЄСВ буде дорівнюватися: ((1600 – 1100) × 22% )+ ((600 + 500 грн) × 22%) = 110 грн + 242,00 грн = 352 грн.

 

Відображення оплати праці та винагороди за договором ЦПХ у 1 ДФ та Звіті з ЄСВ

Форма №1ДФ

Нарахування та виплату заробітної плати працівникам відображають у формі №1ДФ з кодом ознаки доходу «101». При нарахуванні та виплаті винагороди за договорами ЦПХ такий дохід потрібно відображати за ознакою доходу 102.

Звіт з ЄСВ

Зарплата. У таблиці 6 інформацію про працівників буде відображено під кодом категорії застрахованих осіб 1, а працівників-інвалідів - під кодом категорії застрахованих осіб 2. 

Оскільки нараховувати ЄСВ на зарплату працівників-інвалідів потрібно за окремою ставкою 8,41%, у таблиці 1 Звіту з ЄСВ нарахована зарплата таких працівників спочатку потрапить до рядка 1.1, а вже потім у розділі 2, який створено для деталізації нарахованих виплат за ставками ЄСВ, буде відображена у рядку 2.2. Нарахований ЄСВ на зарплату працівників-інвалідів буде відображено у рядку 3.2 та у рядку 6.4.

Якщо нарахована зарплата основного працівника, крім працівника-інваліда, менша, ніж мінімальна, то відповідно до п. 9 розд. ІV Порядку №435, в таблиці 6 звіту з ЄСВ донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску у випадках, коли таке донарахування є обов'язковим, потрібно показувати окремим рядком з кодом типу нарахувань «13» (графа 10).

З типом нарахування за кодом 13 відображається сума ЄСВ, нарахована на різницю між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу). Аналогічно, в разі необхідності, із типом нарахувань 13 відображається донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску за минулі та майбутні періоди.

Винагорода за договором ЦПХ. Страхувальнику потрібно показати інформацію про особу, яка надає послуги або виконує роботи за договором цивільно-правового характеру, у таблиці 5 Звіту з ЄСВ. У цій таблиці зазначається дата початку і закінчення дії такого договору (у відповідному місяці початку і закінчення). При цьому така особа зазначається в таблиці 5 за категорією 03, але при цьому обов'язково заповнюється графа 8: в ній проставляється 1, якщо договір цивільно-правового характеру укладено із працівником, з яким водночас укладено трудовий договір (як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом), або 0, якщо договір цивільно-правового характеру укладено зі сторонньою фізособою.

У таблиці 6 звіту з ЄСВ інформацію про таку особу буде відображено під кодом категорії застрахованих осіб 26.

Джерело
ДПІ у Оболонському районі м.Києва ДПС
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Трудові відносини
Теги:
Договір

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Коментарі: 27

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?