Нецільова благодійна допомога
Нецільова благодійна допомога - це допомога, яка надається платнику ПДФО без встановлення умов або напрямів її витрачання (п. 170.7.1 ПКУ).
Розмір нецільової допомоги у 2017 році
Норма пп. 170.7.3 ПКУ не змінилася. За нею не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2017 році розмір такого доходу становить 2240 грн).
Якщо розмір наданої допомоги перевищить 2240 грн?
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром у 2240 грн включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи, і підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
Тобто, якщо така допомога надається у грошовій формі, то базою утримання ПДФО і військового збору є сума такого перевищення. Ставка ПДФО для оподаткування таких виплат встановлено на рівні 18% незалежно від суми перевищення. Також сума перевищення буде оподатковуватися військовим збором за ставкою 1,5%.
А ось якщо допомога надається у негрошовій формі, то базою утримання ПДФО є сума перевищення вартості допомоги над сумою 2240,00 грн, збільшена на натуральний коефіцієнт. Натуральний коефіцієнт обчислюється за формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
На даний момент (і, виходячи з поточної редакції п. 167.1 ПКУ, так буде протягом усього 2017 року) ставка ПДФО для нецільової благодійної допомоги становить 18%. Отже, значення коефіцієнта для цієї ставки дорівнює 1,21951.
Військовий збір при цьому утримується з суми перевищення вартості допомоги над сумою 2240,00 грн без збільшення на такий коефіцієнт.
Отже, нецільова благодійна допомога, в сумі, яка перевищує 2240,00 грн, оподатковується в 2017 році як ПДФО, так і військовим збором.
Але зверніть увагу на те, як її потрібно відобразити у податковій звітності!
ДФС у м. Києві у листі від 25.02.2016 р. №4186/10/26-15-12-04-12 надають роз’яснення для:
1) Податкових агентів. Сума нецільової благодійної допомоги, що надається податковими агентами фізособі протягом звітного 2017 року сукупно у розмірі, що не перевищує 2240,00 грн, відображається у формі №1ДФ під ознакою доходу "169". Якщо сума нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового 2017 року перевищуватиме 2240,00 грн, то сума такого перевищення відображається у формі №1ДФ під ознакою доходу "127". Звісно, що відобразити такий дохід, а також суму військового збору (за наявності) треба і в розділі ІІ форми № 1ДФ.
2) Фізосіб. У разі отримання нецільової благодійної допомоги платник ПДФО зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує 2240,00 грн.
На нашу думку, такий порядок відображення у формі №1ДФ має застосовуватися до нецільової допомоги як в грошовому, так і в негрошовому вигляді.
Єдиний соцвнесок (ЄСВ)
У 2017 році, як і раніше, якщо благодійна допомога надається не працівникам, на її суму не нараховується ЄСВ. А ось якщо вона надається працівникам, для того, щоб така допомога не прирівнювалася до зарплати і на неї не нараховувався ЄСВ, потрібно, щоб така допомога відповідала ознакам одноразової матеріальної допомоги. На цьому наполягають податківці, зокрема, у листі №4186/10/26-15-12-04-12. Ми ж про це розповідали тут>>
Про документальне оформлення, відображення в обліку та у ф. №1ДФ читайте в аналітичній статті.
Цільова благодійна допомога
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання (пп. 170.7.1 ПКУ).
У пп. 170.7.4 ПКУ перелічені види цільової благодійної допомоги, які не оподатковуються ПДФО.
У листі від 25.02.2016 р. №4186/10/26-15-12-04-12 податківці детально розглядали питання надання благодійної допомоги. В цьому роз’ясненні наведено, що до цільової благодійної допомоги відноситься допомога, порядок надання якої регламентується пп. 170.7.4 ПКУ. За умови дотримання цих норм така допомога, незалежно від її розміру не оподатковується ПДФО.
Правило неоподаткування цільової благодійної допомоги протягом 12 місяців з дати її отримання залишилося незмінним. Але тепер воно не поширюється на благодійну допомогу на лікування. З 01.01.2017 р. така допомога не оподатковується протягом 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги (зміни до пп. 170.7.5 ПКУ).
Також за новою редакцією пп. «а» пп. 170.7.8. ПКУ не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога у будь-якій сумі (вартості), що надається платникам податку - учасникам бойових дій та масових акцій громадського протесту в Україні, фізособам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику). Раніше у цій нормі згадувалося лише про вартість самого лікування.
Допомога на лікування (грошова/негрошова)
Однієї із видів цільової благодійної допомоги є допомога на лікування й медичне обслуговування.
Як ми зауважували раніше, внесено зміни до пп. 165.1.19 ПКУ, завдяки чому розширено коло осіб, надана допомога на лікування яких не включається до оподатковуваного доходу.
Тож, з 01.01.2017 року не включаються до оподатковуваного доходу фізособи, а відтак не оподатковуються ПДФО та ВС, кошти або вартість майна (послуг), що надаються роботодавцем або благодійною організацією як допомога на лікування та медичне обслуговування не лише такої фізособи (як було раніше), а й:
- членів сім’ї фізособи першого ступеня споріднення;
- дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку.
Нагадаємо!
Згідно з пп. 14.1.263 ПКУ членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Під лікуванням та медичною допомогою мається на увазі у тому числі, але не виключно придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів.
При цьому умову щодо документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів) залишили без змін.
Як зазначають фахівці ДФС у листах від 19.08.2016 р. №18024/6/99-99-13-02-03-15, від 03.11.2016 р. №23654/6/99-99-13-02-03-15 норма пп. 165.1.19 ПКУ щодо звільнення від оподаткування працює лише за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).
Такими підтвердними документами можуть бути (підкатегорія 103.02 ресурсу «ЗІР»):
- документи, що підтверджують потребу фізособи - платника податку в лікуванні та медобслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку);
- документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
На замітку!
Відповідно до УПК №235 та листа ДФСУ від 19.08.2016 р. №18024/6/99-99-13-02-03-15 ПКУ не визначає відмінностей в обкладенні ПДФО сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном. А отже, норма пп. 165.1.19 ПКУ поширюється і на випадки, коли надається допомога на лікування хворого за кордоном.
Щоправда, в УПК №235 податківці згадують норму ст. 36 Закону № 2801, згідно з якою громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її надання в закладах охорони здоров’я України.
Особливості направлення фізосіб на лікування за кордон визначено Положенням №991. Так, рішення відправляти на лікування за кордон чи ні приймають обласні, центральні районні (міські) лікарні, які надсилають до територіальних управлінь МОЗ детальний витяг з історії хвороби, обґрунтування доцільності лікування за кордоном, а також довідки про склад сім’ї хворого.
Тому, якщо роботодавець забажає скористатися нормою пп. 165.1.19 ПКУ при наданні допомоги у лікуванні фізособі за кордоном відразу, тобто без рішення про неможливість надати лікування в закладах охорони здоров’я України, то радимо спершу отримати від ДФС позитивну індивідуальну податкову консультацію з цього приводу.
У формі №1ДФ суми такої допомоги відображаються за ознакою доходу «143». ЄСВ на таку разову допомогу не нараховується (п. 14 розділу I Переліку №1170).
Грошова благодійна допомога на лікування
Продовжуємо тему лікування – поговоримо про пп. 170.7.5 ПКУ.
Правило неоподаткування грошової цільової благодійної допомоги протягом 12 місяців з дати її отримання, тепер не поширюється на благодійну допомогу на лікування. З 01.01.2017 р. така допомога не оподатковується ПДФО та ВС протягом 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги (зміни до пп. 170.7.5 ПКУ).
Якщо така грошова допомога не буде використана в строк і водночас не буде повернена благодійнику, набувач допомоги зобов'язаний буде включити невикористану її суму до складу загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податки.
Водночас, згідно пп. 170.7.6 ПКУ, набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до контролюючого органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги з наведенням обставин, які свідчать про неможливість її повного використання у зазначені цим пунктом строки, а керівник такого контролюючого органу має право прийняти рішення про таке продовження. Якщо контролюючий орган відмовляє у такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному для оскарження рішення контролюючого органу відповідно до ПКУ.
Допомога на навчання
З 01.01.2017 року з пп. 165.1.21 ПКУ прибрано згадку про відносини роботодавця й працівника. Як наслідок, обов’язок із виконання фізособою трудової функції на підприємстві, яке оплачує навчання, протягом 3-х років після закінчення навчання, також відмінено.
На замітку!
У роботодавця залишається право укласти з працівником договір, в якому зобов’язати його відпрацювати певний час на підприємстві, що оплатило навчання, після закінчення навчання, згідно з ч. 4 ст. 34 Закону №5067.
Якщо ж такий договір укладений, а працівник відмовляється відпрацьовувати чи звільняється до закінчення встановленого строку відпрацювання (термін встановлює роботодавець – це може бути 1 рік, 2, 3, але не більше трьох років), то згідно із ч. 5 ст. 34 Закону №5067 він має повернути роботодавцю узгоджену цим договором суму оплати за навчання. Втім, вважаємо, що це ніяк не вплине на оподаткування такої допомоги на навчання.
Тепер з 2017 року витрати будь-якої юридичної або фізичної особи на навчання іншої фізичної особи не включатимуться до оподатковуваного доходу останньої. Щоправда, кілька умов залишилось:
- суми за навчання сплачені на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку;
- розмір неоподаткованої суми, сплаченої за навчання, становитиме 3-кратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року, за кожний місяць навчання (у 2017 році – це 9600 грн на місяць).
Сума, що перевищує вказану, підлягатиме оподаткуванню ПДФО та ВС. І, оскільки йдеться про негрошовий дохід, то при визначені ПДФО слід застосовувати натуркоефіцієнт за п. 164.5 ПКУ (в 2017 році – цей коефіцієнт становитиме 1,21951). Для ВС цього робити не потрібно.
Витрати на оплату навчання працівників у ВНЗ не включають до бази для нарахування ЄСВ (п. 9 розділу ІІ Переліку № 1170).
Приклад. ТОВ «А» оплатило за другий рік навчання (за 12 календарних місяців навчання у цьому році) у вітчизняному ВНЗ у сумі 125000 грн за менеджера, який працює у цьому товаристві.
ТОВ має визначити суму навчання за один місяць. Для цього 125000 потрібно поділити на 12 календарних місяців. За один місяць навчання вартість становить 10416,67 грн (125000/12 міс.), що більше встановленого граничного розміру доходу (9600 грн у 2017 році).
Тому визначена сума перевищення збільшена на натуральний коефіцієнт у сумі 995,94 грн = (10416,67 – 9600,00)*1,21951 підлягає оподаткуванню ПДФО.
Сума утриманого ПДФО за кожен місяць оплати за другий рік навчання становить 179,27 грн = 995,94*18%.
Сума утриманого військового збору за кожен місяць оплати за другий рік навчання становить 12,25 грн= (10416,67 – 9600,00)*1,5%.
Таким чином, понадлімітна сума вартості навчання включається щомісяця в сумі 995,94 грн для цілей ПДФО та 816,67 грн для цілей ВС до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо, отримане від роботодавця.
Те, що треба визнавати дохід працівника рівними частинами щомісяця, а не відразу всю суму понадліміту, підтверджує, зокрема, приклад 2 у статті «Вісника» №39/2012.
Ганна Русанова, Катерина Калашян