Ненормований робочий день: чи нараховується додаткова відпустка?

Коментар до листа Мінсоцполітики від 10.10.2017 р. №2536/0/101-17/284

Ненормований робочий день - це  особливий  режим  робочого часу, який  встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. Але відомим для більшості працівників він став не тому - праця у такому режимі дає право на додаткову оплачувану відпустку. 

Мінсоцполітики розробило і наказом від 10.10.1997 р. №7 (зі змінами від 05.02.1998 р. №18) затвердило Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (далі – Рекомендації №7). Саме цим документом визначаються правила застосування цього режиму праці (оскільки в КЗпП про нього не згадується). 

Згідно з п. 2 Рекомендацій №7, ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. У коментованому листі Мінсоцполітики навіть пояснює причину. Пунктом 5 Рекомендацій №7 визначено, що ненормований робочий день може застосовуватися в першу чергу для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі. А при роботі з неповним робочим днем, навпаки, його тривалість чітко визначена (певна кількість годин на день). 

Здавалося б на цьому можна було ставити крапку щодо поєднання цих двох різних режимів роботи. Але Мінсоцполітики доходить до висновку, що іноді таке поєднання можливе. Більше того, це не перше подібне роз’яснення. У листі Мінсоцполітики від 02.02.2015 р. №102/13/84-15 підкреслювалося, що п. 2 Рекомендацій №7 містить не заборону поєднання, а лише рекомендацію. 

При цьому в обох листах зазначається, що рекомендації Мінсоцполітики не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер. А чинне законодавство на сьогодні не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Поєднання двох режимів роботи можливе! 

На практиці часто зустрічається думка, що ненормований робочий день – це режим, у якому працівник працює більше за інших (за що і отримує додаткову оплачувану відпустку). Насправді це не так. 

Хоч і за визначенням ненормований робочий час не повинен піддаватися точному обліку в часі, це не означає, що працівників в такому режимі можна не табелювати. На таких працівників поширюється гарантія щодо норми робочого часу, встановлена ст. 50 КЗпП. 

Зокрема, у коментованому листі зазначається, що: 

1)  на працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв’язку з цим роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу (п. 4 Рекомендацій №7);

2) у разі, коли працівник систематично залучається до роботи понад встановлену тривалість робочого часу, перепрацьовані години можна кваліфікувати як надурочні, що підлягатимуть подвійній оплаті праці за ст. 106 КЗпП. Це правило працює і для працівників із ненормованим робочим днем! 

А далі Мінсоцполітики зазначає наступне: "Якщо у  зв’язку із специфікою роботи працівник з неповним робочим днем періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлено ненормований робочий день".

Додаткова відпустка за ненормований робочий день

Додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається тривалістю до 7 календарних днів відповідно до списку посад, робіт та професій визначених у додатку до колективного договору (ст. 8 Закону про відпустки). 

У коментованому листі Мінсоцполітики нагадує, що підприємство в колективному договорі визначає:

• перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день;
• тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад.

Отже, фахівці Мінсоцполітики дійшли висновку: працівнику, який працює не умовах неповного  робочого дня, може бути надано щорічну додаткову оплачувану відпустку за ненормований робочий день на умовах, визначених в колективному договорі.