Нагадаємо, що 14 березня Кабмін схвалив законопроект Мінекономрозвитку "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційного клімату в Україні". Про це ми повідомляли тут>>
У запропонованих змінах, зокрема, містилася норма щодо звільнення роботодавців від обов'язку повідомляти ДФС про прийняття працівника на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором. Проте, як зазначено у карточці законопроекту №6540, 15 березня цей проект відликано.
Натомість цього ж дня зареєстровано доопрацьований урядовий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (реєст. №8124). І в ньому уже немає вищезазначених положень. Також у пояснювальній записці зазначено, що законопроект доопрацьовано "із зауваженнями Мінсоцполітики, які враховано за результатами наради, а саме щодо зміни до статті 24 Кодексу законів про працю України стосовно недопущення працівника до роботи без укладення трудового договору". Отже, повідомлення про прийняття на роботу наразі залишається!
В доопрацьованому законопроекті щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні відсутнє положення щодо звільнення роботодавців від обов'язку повідомляти ДФС про прийняття працівника на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором.
Тож що змінить цей закон, у разі його прийняття?
Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є поліпшення інвестиційного клімату України за напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології рейтингу Doing Business.
Задля досягнення цих цілей і завдань, проектом Закону запропоновано впровадити наступні положення:
1) У сфері захисту прав акціонерів:
- відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами;
- включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;
- поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства;
- розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю.
2) У сфері правосуддя - забезпечення можливості витребовування категорії доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного витребовуваного документа).
3) У сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань:
- зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна - об’єкту забезпечення;
- кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань;
- об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);
- боржникам надаються певні гарантії, які б дозволяли зменшити ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами;
- статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання.
У цій частині проект Закону спрямований на імплементацію статті 6 Директиви 2002/47/EC.
4) У сфері будівництва:
- виключається можливість здійснення архітектурної діяльності особами, які не здобули вищої освіти за необхідним напрямом професійної атестації;
- встановлюється швидка та прозора процедура присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна;
- скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.
5) У сфері взаємовідносин держави та суб’єктів господарювання - виключення необхідності застосування печаток суб’єктами приватного права, які не виконують публічні (делеговані) повноваження.
6) У сфері правочинів з нерухомістю - виключення можливості безпідставного витребовування експертної грошової оцінки земельної ділянки під час нотаріального посвідчення договорів про відчуження такої земельної ділянки, які укладаються між юридичними особами.