• Посилання скопійовано

Мінсоцполітики передумало! Відсутність колдоговору не заважає коригуванню середньої зарплати

Вимогу збільшувати відпускні в разі, якщо в розрахунковому періоді, за який вони обраховуються, або під час відпустки, оклад працівника зростає, встановлена п. 10 Порядку №100. Раніше Мінсоцполітики наполягало, що ця вимога стосується лише тих, у кого є колдоговір. Тепер передумало та вимагає протилежне

Мінсоцполітики передумало! Відсутність колдоговору не заважає коригуванню середньої зарплати

Коментар до листа Мінсоцполітики від 17.05.2018 р. №838/0/101-18 

Чи є колдоговір, чи немає колдоговору, а коригування проводимо

Ще досить недавно, у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06 Мінсоцполітики наголошувало: «у випадку підвищення посадових окладів працівників на підприємстві, в установі, організації, що не відповідає актам законодавства або рішенням, передбаченим у колективних договорах (угодах), коригування середньої заробітної плати як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, не провадиться»

Тому, якщо на підприємстві немає колективного договору, або в ньому не передбачено обов’язкове зростання окладів за певних умов та/або якщо підвищення окладів працівників не пов’язано із вимогою законодавства (наприклад, збільшенням мінімального розміру посадового окладу), а здійснюється за самостійним рішенням підприємства, коригувати середній заробіток не потрібно.

Але тепер риторика змінилася. У новому коментованому листі Мінсоцполітики говорить вже інше.

Усе про зарплату і кадри
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Фахівці Мінсоцполітики згадали, що згідно зі ст. 97 КЗпП,  умови і розміри оплати праці встановлюються у колективному договорі, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

Отже, розміри посадових окладів (тарифних ставок), у тому числі й випадки їх підвищення, можуть встановлюватись в положенні про оплату праці або іншому локальному акті підприємства. 

Враховуючи вищезазначене та те, що коригування середньої заробітної плати передбачено для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку не втрачали у заробітку, то, на нашу думку, коригування середньої заробітної плати необхідно проводити і у разі відсутності колективного договору.

Хоча, як і раніше, листи Мінсоцполітики не мають силу нормативного акту і є лише роз’ясненнями. Тож, якщо Ви з ними не згодні, то вчиняєте так, як вважаєте за потрібне, але відповідно до норм Положення №100.

 

Юрособа чи фізособа –підприємець, а коригувати треба

До цієї думки вони додають і ще одну. Яка не є новою, але відповідає духу зазначених міркувань. Взагалі-то п. 10 Порядку №100 вимога про проведення такого коригування встановлена для підприємств, установ і організацій. Отже, начебто, фізособи-роботодавці здійснювати це не повинні. 

Але ні, Мінсоцполітики вважає інакше. Оскільки сам Порядок №100 поширюються як на юросіб, так і на підприємців - роботодавців, то фахівці міністерства наполягають, що і фізичні особи - підприємці коригування середньої заробітної плати мають проводити з урахуванням їх фінансових можливостей. 

 

А якщо фінансових можливостей немає? 

Якщо госпрозрахункові підприємства чи фізична особа - підприємець не мають можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок), то приймається рішення про зменшення коефіцієнта коригування, виходячи з фінансової спроможності підприємства.

Рішення про зменшення коефіцієнта коригування в зв'язку з фінансовими можливостями оформлюється наказом, який обов'язково повинен бути погоджений з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим представляти інтереси працівників органом.

При цьому в наказі обумовлюються причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів тощо).

Враховуючи вищезазначене та те, що коригування середньої заробітної плати передбачено для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку не втрачали у заробітку, то, на думку Мінсоцполітики, коригування середньої заробітної плати необхідно проводити і у разі відсутності колективного договору.

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»