Держпраці у Миколаївській області зазначила, що згідно зі ст. 232 КЗпП у судовому порядку розглядаються трудові спори працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.
Для захисту своїх прав працівнику необхідно надати до суду позовну заяву, в якій зазначити:
- період роботи,
- посаду (професію), за якою його було залучено до роботи,
- вказати безпосередню роботу, яку працівник виконував,
- кому в процесі виконання роботи був підпорядкований,
- який режим роботи та тривалість робочого часу була визначена роботодавцем,
- зазначити факт не внесення запису до трудової книжки про прийом на роботу,
- вимагати від суду визнати відносини між працівником та роботодавцем трудовими,
- зобов’язати роботодавця внести запис про роботу до трудової книжки,
- виплатити заробітну плату.
Відповідно до ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення:
- про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижчому ніж середня зарплата за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати,
- про нарахування та сплату відповідно до законодавства ПДФО та ЄСВ за встановлений період роботи.
Звернутись до суду з позовом можливо за місцем проживання особи або за місцем знаходження підприємства. Відповідно до ст. 5 Закону «Про судовий збір» передбачено, що при зверненні до суду у справах про стягнення заробітної плати судовий збір не стягується (тобто звернення до суду є безкоштовним).
***
Читайте також: Що робити, якщо людина працювала неофіційно, а зарплату не хочуть виплачувати