Головна Усі новини Праця та соціальний захист Трудові відносини

Коригування заробітку для розрахунку відпускних при зростанні окладу

Коригування зарплати та інших доходів, з яких розраховуються відпускні, передбачено для того, щоб у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) працівники не втрачали у заробітку. Тому таке коригування є обов’язковим, а його непроведення є порушенням законодавства про працю

Підстави для коригування середнього заробітку

Нормами абз. 1 п. 10 Порядку №100, передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, застосовується коефіцієнт їх підвищення.

Таке підвищення ставок та окладів регламентується актами законодавства, а також рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах).

Але зростання окладу може відбутися як у розрахунковому (для оплати відпустки) періоді, так і в періоді самої відпустки. І наслідки такого зростання різні.

Якщо оклад (тарифна ставка) працівника зростає у розрахунковому періоді, то заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення коригуються (помножуються) на коефіцієнт їх підвищення.

Якщо оклад (тарифна ставка) працівника зростає під час відпустки, то на коефіцієнт підвищення коригуються вже самі відпускні, починаючи з дня підвищення.

 

Як визначити коефіцієнт коригування?

Коефіцієнт коригування розраховується як співвідношення суми окладу (ставки) після і до зростання (підвищення). Наприклад, якщо у березні оклад працівника становив 5000 грн, а у квітні - 7000 грн, то коефіцієнт становитиме 1,4 (7000/5000).

Але на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях зарплати та інші виплати коригуються з урахуванням їх фінансових можливостей. Тобто за наказом керівника може бути встановлено коефіцієнт коригування, який є меншим за фактичний. В наказі обумовлюються причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів тощо).

При цьому Мінсоцполітики у листі від 24.10.2008 р. №696/13/84-08 зазначає, що п. 10 Порядку №100 «передбачає можливість госпрозрахункового підприємства у випадку скрутного фінансового стану дещо зменшити коефіцієнт коригування, але не позбавляє ці підприємства від коригування». І наводить приклад: якщо підвищення тарифних ставок на підприємстві відбулось в 1,7 разів, але підприємство не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, необхідно здійснити аналіз наявних фінансових можливостей підприємства на проведення коригування, видати наказ про застосування коефіцієнта нижчого, наприклад, коефіцієнта 1,5 чи 1,3 тощо.

Цей наказ (розпорядження) має погоджуватись із профспілковим комітетом підприємства або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом.

 

Зразок наказу

 

ТОВ «Лелека»

Україна, м. Київ, вул. Донця, 20-а

 

Н А К А З № 8-к

 

м. Київ 10 січня 2019 року

 

Про зменшення коефіцієнта коригування середньої зарплати на коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок)

 

У зв’язку зі зниженням виробництва протягом 2019 року порівняно з попереднім періодом бухгалтерії проводити коригування середньої зарплати на зменшений коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок), який, виходячи із фінансових можливостей підприємства становить у розмірі 1,06.

 

 

Директор підпис А.К. Іваненко

 

Погоджено з уповноваженим представником трудового колективу підпис І.В. Петренко

 

Щодо знаків після коми для такого коефіцієнта коригування, то відповідно до роз'яснень Мінсоцполітики, наданих у листі від 10.05.2018 року №766/0/101/18, Порядком №100 кількість знаків після коми не обмежена. Тому, на нашу думку, це залишається на розсуд роботодавця. Але, звісно, чим більше знаків після коми має коефіцієнт, тим точніше відбуватиметься коригування.

 

Коли коригування не проводиться?

Коригування на коефіцієнт не відбувається в таких випадках (п. 10 Порядку № 100):

1) якщо зміна тарифної ставки (посадового окладу) працівника пов’язана з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вище оплачувану роботу тощо (абзац третій);

2) якщо зарплата була збільшена не за рахунок підвищення посадового окладу чи тарифної ставки, а за рахунок зростання розмірів інших видів виплат, наприклад, надбавки, доплати, премії.

У листі Мінсоцполітки від 03.08.2005 р. №18-441-1 говорилося про те, що коригування слід проводити лише, якщо оклади підвищувалися для «всіх або більшості працівників».

Але зверніть увагу: п. 10 Порядку №100 не містить такого винятку, тож, чи застосовувати цю рекомендацію, вирішувати вам.

Частиною 3 п. 10 Порядку №100 передбачено, що у разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівнику у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.

 

Приклад 1. Підвищення відбулося в розрахунковому періоді. Прибиральниці, яка працює на підприємстві з 15.05.2016 р. з окладом у розмірі мінімальної заробітної плати, з премією у розмірі 10% за роботу з використанням миючих засобів за її бажанням надано щорічну відпустку терміном 24 к.д. з 27 травня 2019 р.

 

№ з/п

Найменування показника

Розрахунок

Показник

1

Розрахунковий період

з травня 2018 р. по квітень 2019 р.

12 місяців

2.1

Оклад за 2018 рік (8 місяців)

3723,00 грн х 8 міс

29784,00 грн

2.2

Премія за 2018 рік (8 місяців)

3723,00 грн х 10% х 8 міс

2978,40 грн

2.3

Зарплата за 2018 рік (8 міс.)

29784,00 + 2978,40

32762,40 грн

3.1

Оклад за 2019 рік (4 місяці)

4173,00 грн х 4 міс.

16692,0 грн

3.2

Премія за 2019 рік (4 місяці)

4173,00 грн х 10% х 4 міс.

1669,20 грн

3.3

Зарплата за 2019 рік (4 міс.)

16692,00 + 1669,20

18361,20 грн

4

Коефіцієнт коригування

4173,00 : 3723,00

1,12087

5

Прокоригована зарплата за 2018 рік

32762,40 х 1,12087

36722,39 грн

6

Загальна сума зарплати, яка береться до розрахунку відпускних

36722,39 + 18361,20

55083,59 грн

7

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (за вирахуванням святкових та неробочих днів)

365 - 11

354 к.д.

8

Середньоденна зарплата

55083,59 грн : 354 к.д.

155,60 грн

9

Відпускні за 24 к.д.

155,60 грн х 24 к.д.

3734,40 грн

 

Приклад 2. Підвищення відбулося під час відпустки. Працівник пішов у відпустку з 20 лютого 2019 року на 14 днів. Відпустка тривала з 20.02.2019 р. по 05.03.2019 р. На підприємстві підвищення зарплати проводили з 1 березня 2019 року на 15%.

Оскільки в періоді збереження середнього заробітку (відпустки) оклади працівників було збільшено, то середній заробіток за 5 днів березня (з дати підвищення окладу 1 березня по 5 березня включно) треба перерахувати із коефіцієнтом 1,15.

Наприклад, середній заробіток становив 500 грн на день. Працівнику було нараховано за 5 днів в березні 2019 р. 2500 грн. А потрібно нарахувати 500 грн х 5 к.дн. х 1,15 = 2875 грн. Тож працівнику слід донарахувати відпускних 375 грн (2875 грн 2500 грн).

Зробити таке донарахування бухгалтер має з дати збільшення окладів. Оскільки донарахування здійснюється вже після початку відпустки і не є порушення законодавства, а на його виконання, відповідальність за виплату такої доплати під час або після закінчення відпустки роботодавцю не загрожує.

 

Якщо підвищення відбувалося декілька разів

У Порядку №100 не зазначено, як проводити коригування при неодноразовому підвищенні окладів. Але порядок проведення коригування у такому випадку розглянули фахівці Мінпраці у своєму листі від 05.12.2005 р. № 06-4/165.

Якщо посадові оклади були підвищені неодноразово, коефіцієнт коригування теж визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення. Але в такому випадку коефіцієнтів коригування буде кілька.

 

Приклад 3. Підвищення у розрахунковому періоді проводилось двічі. Працівник йде у відпустку з 2 лютого 2019 року на 10 днів. На підприємстві підвищення зарплати проводили у вересні 2018 року на 30% та у січні 2019 року на 15%. Оклад працівника з лютого 2018 року по вересень 2018 року становив 5000 грн. Після вересневого підвищення – 6500 грн, а після січневого – 7475 грн.

Розрахунок відпусткових потрібно провести так:

1) Розраховуємо заробіток працівника за 12 місяців розрахункового періоду.

а) За лютий - серпень 2018 р. застосовуємо два коефіцієнти коригування 1,30 та 1,15: 5000 грн х 7 міс. х 1,3 х 1,15 = 52325,00 грн;

б) За вересень - грудень 2018 р. застосовуємо один коефіцієнт коригування 1,15:

6500 грн х 4 міс. х 1,15 = 29900 грн;

в) Загальна сума: 52325,00 грн +29900+ 7475грн =89700,00 грн.

2) Визначаємо кількість календарних днів, на яку потрібно поділити отриманий фактичний заробіток працівниці: 365 к. д. - 11 святкових і неробочих днів = 354 к.д.;

3) Розраховуємо середньоденну заробітну плату: 253,39 грн = 89700,00 грн : 354 к. д.;

4) Сума нарахованої виплати за дні щорічної відпустки становить: 2533,90 грн = 253.39 грн х 10 к. д.

 

Коригування середнього заробітку роботодавцями, які не мають колективного договору, та ФОП

Згідно з п. 10 Порядку №100 коригування відбувається у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів «відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах)».

Якщо розуміти ці слова буквально, то можна зробити висновок: коли оклади чи тарифні ставки підвищуються відповідно до наказу керівника тощо (зокрема, у випадках, коли на підприємстві немає колективного договору), це не призводить до необхідності застосовувати коефіцієнт підвищення. Крім цього, це дозволяло не проводити коригування фізособам, які використовують найману працю (оскільки в них теж немає колективних угод).

Раніше схожу думку наводило і Мінсоцполітики у листі від 04.04.2006 р. №260/13/84-06.

Але пізніше фахівці міністерства свою позицію змінили.

Зараз вони роз’яснюють, що норми Порядку №100 поширюються як на підприємства, установи, організації, так і на фізосіб, які укладають з працівниками трудові відносини.

Водночас, згідно зі ст. 97 КЗпП умови і розміри оплати праці встановлюються у колективному договорі. У разі якщо договір не укладався – наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілки (профспілковим представником), а за їх відсутності – з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

А розміри посадових окладів (тарифних ставок), у т. ч. і випадки їх підвищення, можуть встановлюватись в положенні про оплату праці або іншому локальному акті підприємства (лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. №1491/13/8416).

Виходячи з того, що коригування середньої зарплати передбачено для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку №100 не втрачали у заробітку, на думку Мінсоцполітики (листи від 17.05.2018 р. №838/0/101-18 та від 10.05.2018 №766/0/101-18), коригування середньої заробітної плати необхідно проводити також у разі відсутності колективного договору.

Держпраці в листі від 17.05.2018 р. №3933/4.1/4.1-ДП-18 також вважає, що відсутність колективного договору не є підставою для не проведення коригування заробітної плати.

***

Читайте також: Коригування середнього заробітку при зростанні окладу: консультує Мінсоцполітики 

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Бондаренко Олена
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Праця та соціальний захист / Трудові відносини
Теги:
Відпустки , Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 18

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?