Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Держпраці у Дніпропетровській області пояснює, що статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України від 22.10.1993 р. №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює він за основним місцем роботи чи за сумісництвом.
Право на таку відпустку передбачене ст. 77-2 КЗпП і ст. 16-2 Закону України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).
Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік.
Ця додаткова відпустка оплачується коштом роботодавця на підставі заяви працівника.
Тривалість додаткової відпустки учасникам бойових дій та інвалідам війни не залежить від стажу роботи на підприємстві, її надання має свої особливості:
1. «Військова» відпустка не належить до щорічних. Отже, норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток (ст. 10 – 12 Закону про відпустки), на порядок надання такої відпустки не поширюються. Таким чином, «військова» відпустка не може бути:
- перенесена або поділена на частини з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки;
- замінена грошовою компенсацією (навіть при звільненні);
- відкликання працівника з «військової» відпустки також є неможливим.
2. «Військову» відпустку надають понад щорічну основну та додаткову відпустки.
3. «Військову» відпустку надають за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу. Така відпустка має бути використана працівником протягом календарного року. Відпустку, початок якої припадає на один рік, а закінчення – на наступний, вважають відпусткою за той рік, на який припадає її початок.
4. «Військову» відпустку не продовжують на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку.
5. Розрахунок суми відпускних проводять згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. №100, виходячи із заробітку за останні 12 календарних місяців роботи.
Працівник, який змінює місце роботи в поточному році, матиме право на «військову» відпустку за новим місцем роботи за умови, що він не використав її за попереднім місцем роботи. Підтвердженням може слугувати довідка, видана попереднім роботодавцем.