Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що 8 лютого Уряд схвалив проєкт Закону, яким вносяться зміни до КЗпП щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності. Наступного дня його було зареєстровано у ВРУ за №5054. Коротко про його основні положення ми розповідали тут.
І ось 25 лютого Г. Третьякова зареєстрували у ВРУ альтернативний законопроєкт №5054-1 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо регулювання деяких питань трудових відносин".
Ним також пропонується:
- визначити на законодавчому рівні регулювання трудових відносин;
- законодавче запровадження ознак трудових відносин;
- приведення положень національного законодавства про працю у відповідність до положень Директиви Ради №2001/23/ЄС від 12.03.2001 про наближення законодавств держав-членів, що стосуються охорони прав працівників у випадку передачі підприємств, бізнесових структур або частин підприємств або бізнесових структур;
- уніфікація понятійного апарату КЗпП;
- регулювання трудових відносин, де суб’єктом є фізична особа – підприємець.
Загалом тексти обидвох законопроєктів дуже схожі (за винятком кільком норм).
Як у проєкті Закону №5054, альтернативним проєктом викладено у новій редакції розділ III КЗпП «Трудові відносини і трудовий договір». Зокрема, надано нове визначення трудових відносин, поняття трудового договору та прописано 7 ознак трудових відносин. Причому вони такі ж, як були передбачені законопроєктом №5054. Переглянути їх можна тут.
Додатково до норм законопроєкта №5054, альтернативним проєктом пропонуються ще такі уточнення в КЗпП:
1. Трудове законодавство не застосовується у разі, якщо:
- роботу виконує фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності самостійно;
- фізична особа виконує роботу за трудовим договором.
Трудове законодавство (крім законодавства про охорону праці) не застосовується, якщо:
- фізична особа виконує зобов’язання, взяті нею за трудовим договором, який передбачає виконання нею певної роботи на користь іншої сторони договору.
- У разі якщо в судовому порядку буде встановлено, що відносини за трудовим договором фактично є трудовими відносинами, до таких відносин застосовуються норми цього Кодексу.
Цими нормами пропонують доповнити ст. 3 КЗпП.
2. Роботодавець — це юридична чи фізична особа, а також їі філія, відділення, представництво, інший відокремлений підрозділ, що розташований на території України і проводить свою діяльність на підставі законодавства України.
Роботодавцем може бути фізична особа, яка досягла 18 річного віку та цивільна дієздатність, якої не є обмеженою в установленому законом порядку (ст. 21 КЗпП).
3. Під час встановлення наявності трудових відносин за трудовим договором укладеним фізичною особою із фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин незалежно від назви та виду договірних відносин між сторонами, якщо є шість і більше зазначених ознак наявності трудових відносин (ст. 21-2 КЗпП).
4. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім перевірок діяльності фізичних осіб – підприємців (ст. 259 КЗпП).
