Коментар до листа Мінекономіки від 28.04.2021 р. №4706-06/25564-07
Що таке гнучкий режим робочого часу?
Згідно зі ст. 60 КЗпП, гнучкий режим робочого часу (далі – ГРРЧ) – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.
ГРРЧ може передбачати:
- фіксований час роботи – тобто коли працівник працює, наприклад, по понеділках і середах. Або кожен день з 8-ї до 10-ї ранку;
- змінний час – зрозуміло, що це випадок, коли працівник працює протягом певних проміжків часу, які називаються змінами.
Але ГРРЧ обов’язково повинен передбачати час перерви у роботі працівника, для відпочинку і харчування.
Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується, коли виконання трудових обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.
У будь-якому випадку застосовувати ГРРЧ чи ні - це справа добровільна і вимагає угоди між роботодавцем та працівником. ГРРЧ може встановлюватися на визначений строк або безстроково, як при прийнятті на роботу, так і згодом.
І головне: застосування гнучкого режиму робочого часу не призводить до змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Основні правила та принципи застосування ГРРЧ
| № п\п |
Правила застосування ГРРЧ |
| 1 | Встановлюється за письмовим погодженням між роботодавцем та працівником |
| 2 | Працівник сам регулює час початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу протягом робочого дня, на визначений строк або безстроково |
| 3 | У наказі про встановлення ГРРЧ прописуються його умови: 1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини; 2) або змінний час, протягом якого працівник може виконувати свої трудові обов’язки в межах встановленої норми тривалості робочого часу; 3) час перерви для відпочинку і харчування. |
| 4 | На час загрози поширення епідемії, пандемії тощо ГРРЧ може встановлюватися наказом роботодавця (тобто з його ініціативи). У такому виключному випадку з таким наказом працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу! |
| 5 | Не застосовується, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи або коли ГРРЧ є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці. |
| 6 | У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачених завдань роботодавець може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено ГРРЧ, загальний режим роботи на підприємстві, в установі, організації. У такому разі норми ч. 3 ст. 32 цього Кодексу не застосовуються. Тобто попереджати за 2 місяці не потрібно, адже це тимчасова зміна режиму праці. |
| 7 | Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. |
| 8 | Роботодавець, виходячи зі структури робочого часу та встановленого облікового періоду норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено ГРРЧ, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування. |
ГРРЧ з роботою в окремі дні тижня
Як зазначається у коментованому листі, норми ст. 60 КЗпП не містять заборони встановлювати графік робити з ГРРЧ лише протягом окремих днів тижня. Тобто, як ми зазначили вище, працювати на умовах ГРРЧ, наприклад, по понеділках, середах і п’ятницях, цілком можливо. Головне при цьому не перевищувати встановлену КЗпП норму робочого часу.
Оскільки встановлення ГРРЧ, як правило, передбачає письмове погодження між працівником і роботодавцем, на думку фахівців Мінекономіки, сторони мають узгодити між собою умови його застосування (години, що належать до змінного/фіксованого часу, порядок обліку та оплати годин роботи, обліковий період, строк, на який він запроваджується, тощо).
Чи можна працювати вночі за ГРРЧ?
Як випливає з роз’яснень Мінекономіки, працівники, яким встановлено ГРРЧ, можуть працювати і вночі, але за певних умов.
По-перше, їхня оплата проводиться відповідно до ст. 108 КЗпП.
Водночас відповідно до ч. 10 ст. 60 роботодавець, виходячи зі структури робочого часу та встановленого облікового періоду, норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.
Отже, якщо трудовий розпорядок на підприємстві, визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, не передбачає години роботи вночі, робота не має безперервного характеру, що зумовлює необхідність дотримання норми тривалості робочого часу за певний обліковий період (як у випадку з підсумованим обліком робочого часу), на думку фахівців Мінекономіки, період змінного часу працівника доцільно визначати в межах денної тривалості робочого часу.
Хоча, зауважує вже автор, заборони встановити саме нічний час роботи з ГРРЧ немає. І Мінекономіки на цьому не наполягає.
ГРРЧ та неповний робочий час
Фахівці Мінекономіки в листі №3512-06/39744-09 стверджують, що можна поєднувати ГРРЧ та неповний робочий час.
Отже, при встановленні гнучкого режиму робочого часу за проханням відповідних категорій працівників, визначених ст. 56 КЗпП, або за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Але не забувайте! Якщо працівник протягом певного періоду відпрацював усі години встановленої норми робочого часу, то заробітна плата нараховується у повному обсязі за умовами трудового договору. А у разі укладання трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу або невиконання норми часу – оплата праці відбувається пропорційно відпрацьованому часу.
ГРРЧ і робота у святкові та неробочі дні
Статтею 73 КЗпП визначено перелік святкових та неробочих днів, робота в які не проводиться. Це правило працює і для працівників із ГРРЧ.
Залучення працівників до роботи допускається у випадках та в порядку, передбачених ст. 71 КЗпП, а саме для:
- відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
- відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
- виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить надалі нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;
- виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
У разі залучення до роботи у зазначені дні вона компенсується відповідно до ст. 107 КЗпП. Оплата у подвійному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий також інший день відпочинку.
Робота у святковий та неробочий день завжди оплачується в подвійному розмірі і лише після досягнення згоди сторін працівникові за його бажанням (тобто ініціатива має бути впрацівника) може бути надано інший день відпочинку (відгул).
Табелювання ГРРЧ
Відповідно до ч. 9 ст. 60 КЗпП роботодавець зобов’язаний, зокрема, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.
Первинним документом з обліку використання робочого часу, розрахунку з працівниками щодо заробітної плати, отримання даних про відпрацьований час є Табель обліку використання робочого часу, типова форма якого (№П-5) затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. №489.
У Табелі обліку використання робочого часу робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, у тому числі надурочні, нічні години роботи, години роботи у вихідні, святкові та неробочі дні.
Отже, працівники, яким встановлений ГРРЧ, табелюються так само, як і решта працівників – за фактом наявності відпрацьованих годин, у дні їх фактичної роботи. При цьому в таких працівників є хоч і гнучкий, але графік виходів на роботу. Тож при обрахунку результатів їх роботи для подальшої оплати праці, фактичні виходи на роботу та кількість відпрацьованих ними годин повинні будуть звірятися з їх індивідуальним графіком та нормою робочого часу в певному місяці. Адже такі працівники, як і решта, мають право на підвищену оплату праці за години, відпрацьовані на свята, у вихідні або надурочно.
Висновки
Норми КЗпП зараз передбачають широкі можливості для встановлення індивідуального режиму роботи працівника. Але гнучкий режим робочого часу насправді має і обмеження. Тобто не такий вже він й гнучкий (так само, як режим роботи з ненормованим робочим часом насправді не такий вже й ненормований).
Тож, не можна сказати, що ГРРЧ передбачає норми «без норм», і якщо у працівника ГРРЧ, то це не означає, що він на роботу ходить як хоче й коли хоче. А роботодавцю, який змінює графік виходів працівника на роботу за його побажаннями та потребами, при цьому слід чітко дотримуватися норм КЗПП щодо тривалості робочого часу та правил роботи у святкові й неробочі дні, вночі та надурочно.