Держпрацi в Одеськiй областi зазначає, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон України), було прийнято з метою врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу.
Зокрема, ч. 2 ст. 3 Закону України передбачено зупинення дії ч. 3 ст. 32 КЗпП України на період воєнного стану.
Одночасно, зараз чинні законодавчі акти України не передбачають зупинення дії ст. 120 КЗпП України, яка містить основні норми про гарантійні і компенсаційні виплати, що провадяться на користь працівників при переїзді на роботу в іншу місцевість. Відповідно до ст. 120 КЗпП України прийнято постанову КМУ від 02.03.1998 р. №255 «Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість», де визначено питання реалізації гарантій працівників при переїзді на роботу в іншу місцевість.
Також, у випадку, якщо підприємство, установа, організація разом з персоналом вимушені, у зв’язку з воєнними діями, продовжувати свою роботу в іншій місцевості, усі його працівники вважаються такими, у яких змінилися істотні умови праці.
Щодо видання наказу інформуємо, що чинне законодавство про працю України не зазначає необхідність видання загального наказу або окремого по кожному працівникові при переїзді підприємства на роботу в іншу місцевість.
***