Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
21 вересня 2022 року ВРУ ухвалила в цілому урядовий законопроєкт №6067 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праціі".
А саме зміни внесені до КЗпП, законів „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про місцеві державні адміністрації”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, „Про зайнятість населення” та „Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.
Наразі остаточний текст Закону не оприлюднений. З порівняльною таблицею до другого читання можна ознайомитися тут.
Законопроєктом пропонувалося:
1. Замінити неефективний механізм квотування працевлаштування, а саме запровадити компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або ЄСВ за працевлаштування деяких категорій зареєстрованих безробітних, зокрема, молоді.
Так, за оновленою ст. 26 Закону «Про зайнятість населення», роботодавцю, який працевлаштовує громадян, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 5, 7 та 10 ч. 1 ст. 14 цього Закону, та, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки пропонують компенсувати фактичні витрати у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.
Роботодавцю, який за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовує строком не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, осіб, зазначених в пунктах 6 та 8 частини першої статті 14 цього Закону, та, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, пропонують компенсувати 50% фактичних витрат на оплату праці, але не вище розміру мінімальної заробітної плати.
2. Сприяти працевлаштуванню довгострокових безробітних шляхом надання компенсації роботодавцям витрат ЄСВ.
За новою ст. 26-1 Закону «Про зайнятість населення», роботодавцю, що працевлаштовує особу, яка перебуває у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців, пропонується строком не менше ніж на два роки компенсувати фактичні витрати у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців.
3. Запровадити надання фінансової допомоги для започаткування підприємницької діяльності. Порядок надання такої допомоги, її граничний розмір та повернення, має затвердити Кабінет Міністрів України.
4. Змінити підходи до:
- умов, тривалості та розмірів виплати допомоги по безробіттю, зокрема посилити страхові принципи (чим більший страховий стаж – тим більший розмір допомоги по безробіттю) та послабити до безробітних санкції за звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин;
- фінансування громадських робіт та скасування тимчасових робіт, як таких, що не сприяють мотивації до праці;
- підбору підходящої роботи для безробітного (врахування, зокрема транспортної доступності, розміру заробітної плати залежно від тривалості безробіття).
Цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців другого, п’ятого - дванадцятого підпункту 7 та підпунктів 10 — 15 пункту 5 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.
