Бронювання працівників на час війни: новий порядок від Уряду

Нагадаємо, що 4 грудня 2022 року набрав чинності Закон №2732 щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на війни. 

27 січня на черговому засіданні КМУ відповідною Постановою №76 затверджено:

• порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобовʼязаних під час дії воєнного стану;
• порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. 

На кого поширюється порядок бронювання?

Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних, які працюють:

• в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; 
• на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
• на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Про те, як потрапити до переліку таких підприємств, ми розповімо окремо тут.

Як здійснюється бронювання?

За п. 2 Порядку №76 бронювання військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, – за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:

• строку проведення мобілізації – для військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку; 
• шість місяців – для військовозобов’язаних, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 цього Порядку.

Керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Формування  та подання списків для бронювання

Під час формування списків можна враховувати критерії бронювання військовозобов’язаних згідно з додатком 6 до Порядку бронювання №45, а також переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням КМУ від 18.03.2015 р. №493. 

Для органів влади, органів місцевої влади та для підприємств встановлено окремі правила подання списків. Зупинимося саме на правилах для звичайних підприємств.

Підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).

Список подається за формою згідно з додатком 1 до Порядку в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку.

В обґрунтуванні зазначається:

• дата прийняття і номер акта КМУ, рішення центрального або місцевого органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, установі і організації, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством, установою і організацією мобілізаційного завдання (замовлення); 
• інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. Хоча у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

Окремі правила для деяких підприємств 

До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, зазначені в абзаці сьомому цього пункту.

Орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.

Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2. 

В обґрунтуванні зазначається інформація про:

• виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, дату і номер укладеного державного контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; 
• відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, зазначені в абзаці сьомому цього пункту.

Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, або Мінстратегпром проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Критично важливі підприємства

 Підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС.

Детально про порядок та критерії визначення ми писали в окремому матеріалі тут. 

Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2. 

В обґрунтуванні зазначається:

• дата прийняття і номер рішення центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки), або обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення) про визначення підприємства, установи і організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або рішення МЗС чи Секретаріату Кабінету Міністрів України  про затвердження переліку таких підприємств; 
• інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Військовозобов’язані керівники зазначених підприємств, установ і організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, а також працівники зазначених в абзаці другому цього пункту підприємств, установ і організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

До підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, а також до критично важливих підприємств, установ і організацій не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Як приймається рішення щодо списків?

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, або обласна, Київська та Севастопольська міські військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Погоджені Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) за результатами розгляду щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає Мінекономіки.

За результатами перевірки списків щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних.

Що може бути причиною відмови у бронюванні?

Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного неправильної інформації про його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезназходження органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Оформлення рішення про бронювання

З метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Коли бронювання може бути анульовано?

Надана відстрочка у мобілізації підлягає анулюванню у разі:

1. закінчення строку її дії;
2. завершення підприємством, установою, організацією виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;
3. завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
4. позбавлення підприємства, установи і організації статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
5. ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації;
6. звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації.

У випадках, зазначених у підпунктах 2-6, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації. 

Відповідно до зазначеного рішення у п’ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов’язаного витяг про відстрочку, та надсилають його до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4).

Звіт про заброньованих працівників 

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації щокварталу складають звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з Порядком №76, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом.

Тобто роботодавці складають такі звіти і подають їх органу, що прийняв рішення про бронювання, а той, своєю чергою, подає зведені дані Генштабу. 

Підприємство до звіту включає зведені показники як по ньому самому, так і за підпорядкованими їм структурними підрозділами і філіями незалежно від їх місцезнаходження.

Звіт подається роботодавцями за формою додатку 6 до Порядку до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом.