Коментар до листа ПФУ від 30.03.2023 р. № 12195-15368/У-03/8-2800/23
Здавалося б, що після фактично скасування допомоги з тимчасової непрацездатності сумісникам роботодавців нічим здивувати вже неможливо. Але не тут то було, й черговий лист від ПФУ тому доказ.
Адже фахівці ПФУ в коментованому листі дійшли до парадоксального висновку:
«на період, коли працівник не виходив на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов'язаних з ними обставин і за нього роботодавцем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, він втрачає статус «застрахованої особи» і у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності».
Але спеціального умовного зазначення для такої причини відсутності на робочому місці в рекомендованій державою формі табелю немає. Тож до повернення працівника на роботу і надання пояснень, чому він був відсутній, його, як правило, табелюють з позначкою «НЗ» - неявка з нез’ясованих причин (або «І» - інші причини неявок).
Проте зрозуміло, що за період неявки зарплата працівникові не нараховується і підстав платити за цей період ЄСВ немає.
Тож, на думку ПФУ, хоча втрата зарплати і є, якщо працівника немає з нез’ясованих причин, і в цей період на порталі ПФУ з’являється лікарняний, але працівник виходить на роботу й надає паперовий листок непрацездатності (паперові лікарняні можуть видавати ще до закінчення дії воєнного стану), то, на думку фахівців ПФУ (лист від 27.03.2023 р. № 2800-0803-8/15987), такий лікарняний оплачуватися не має.
То на чому робити наголос - на табелі (до якого треба буде внести зміни!) чи на відсутності лікарняного в базі ПФУ?
Коли лікарняний не оплачуємо: прямі норми законодавства
У ст. 16 Закону № 1105 зазначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
- у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
- у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
- за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Також застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
На перший погляд, тут зазначено вичерпний перелік, але у фахівців ПФУ щодо підстав для відмови у виплаті допомоги з тимчасової непрацездатності є своя думка.
Схожу ситуацію ми вже бачили у листі ПФУ від 22.02.2023 р. № 2800-030401-8/9101, в якому зробили дуже дивний висновок щодо оплати тимчасової непрацездатності та простою. Писали тут.
Аргументація ПФУ щодо лікарняних за період неявки з нез’ясованих причин
Фахівці в коментованому листі зазначили, що термін «застрахована особа» вживається у Законі № 1105 у значенні, наведеному у Законі № 2464.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2464 застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Отже, право на допомогу по тимчасовій непрацездатності мають виключно застраховані особи, тобто для отримання права на зазначену допомогу працівникові необхідно набути статус «застрахованої особи» в місяці настання страхового випадку шляхом сплати за нього роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в строки та розмірах, визначених чинним законодавством.
На період, коли працівник не виходив на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин і за нього роботодавцем не сплачено ЄСВ, він втрачає статус «застрахованої особи» й у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.
Звісно, у відповідь можна сказати, що за працівника за основним місцем роботи роботодавець сплачує ЄСВ не менше ніж у мінімальному місячному розмірі! Тож був він частину місяця відсутній чи ні, а ЄСВ за нього сплачено.
От за цілий місяць прогулу ЄСВ, справді, не платять - про це йшлося, зокрема, в ІПК ДПСУ від 16.12.2021 р. № 4683/ІПК/99-00-04-03-03-06.
Тобто якщо працівника цілий місяць немає на роботі з нез’ясовних причин, а потім виявляється, що він хворів, то такий лікарняний не оплачується, бо за нього ЄСВ не сплачували, і він, на думку ПФУ, за цей період не є застрахованою особою.
І у ПФУ з’являється ще одна підстава для відмови у виплаті лікарняних, яка йде всупереч статті 16 Закону №1105. Одразу зазначимо, що ми з такою фіскальною позицією категорично не згодні.
Перші 5 днів та дні, починаючи з шостого: в чому різниця
У коментованому листі також проводять межу між лікарняними за кошти ПФУ та кошти роботодавця.
Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується ПФУ (шляхом фінансування роботодавців) застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених Законом № 1105.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за кошти роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (наразі йдеться про Порядок № 440).
І ось тут є нюанс: фахівці ПФУ говорять, що на період, коли працівник не виходив на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин і за нього роботодавцем не сплачувався ЄСВ, він втрачає статус «застрахованої особи», й у випадку хвороби в цей період не набуває права на допомогу по тимчасовій непрацездатності з шостого дня непрацездатності.
А про роботодавців вони такого висновку не роблять!
Тобто на лікарняні за кошти ПФУ працівник претендувати не може (починаючи з шостого дня), а за кошти роботодавця лікарняні за перші 5 днів мають бути виплачені. Саме такі висновки напрошуються з цього листа.
Давайте розглянемо, як це виглядатиме, якщо дослухатися роз’яснення від ПФУ.
Приклад 1
Працівник не виходив на зв’язок весь січень 2023 року з нез’ясованих причин. Але у працівника відкрито листок непрацездатності з 5 січня до 31 січня включно. Лікарняний «звичайний», захворювання загальне. Працівник не є особою з інвалідністю, основне місце роботи.
Отже, перші 5 днів, як випливає з листа ПФУ, маємо оплатити. Наприклад, сума лікарняних за перші 5 днів з 5 січня до 9 січня включно становить, 5000,00 грн (розрахували за правилами зазначеними у Порядку № 1266). А якщо у працівника це місце роботи є основним, і за період НЗ лікарняні за рахунок ПФУ не оплачують ось ці 5000,00 грн, вони є меншими ніж 6700, то за ст. 8 Закону № 2464 слід зробити доплату ЄСВ до розміру, не меншому за мінімальний.
Бухгалтер виплачує лікарняні, нараховує ЄСВ на лікарняні 1100,00 грн (5000 х 22%) і має обов’язок зробити «дотяжку» ЄСВ до мінімалки у розмірі 374,00 грн (1474,00 грн - 1100,00).
То, звісно, враховуючи зазначене у листі ПФУ, людина вже стає застрахованою особою, й на оплату лікарняних, починаючи з шостого дня, вона також має право. Чи не так?
Тож, виходить, взагалі незрозумілі висновки в листі ПФУ. Оскільки перші 5 днів оплачуємо і автоматично з’являється база нарахування ЄСВ, отже, людина є застрахованою особою.
І ще одне: а звідки ПФУ може знати, що людина була відсутня з нез’ясованих причин, якщо в ПФ така інформація не подається, а кадровик після появи лікарняних має в табелі обліку робочого часу замінити «НЗ» на «ТН»?
Це перші два аргументи, які можна навести ПФУ в разі відмови в оплаті лікарняного.
Приклад 2
Працівник відсутній з нез’ясованих причин, починаючи з 15 грудня до 15 лютого. Потім працівник виходить на зв’язок і надає бухгалтеру паперовий листок непрацездатності (він має на це право). при цьому пише пояснення, що не міг вийти зв’язок через хворобу.
То як тут бути? Звісно, що лікарняний має бути оплачений повністю:
- з 15.12.2022 р. - 19.12.2022 р. – за кошти роботодавця;
- з 20.12,2022 р. і далі - за кошти ПФУ.
Чи на думку ПФУ за січень та лютий не потрібно оплачувати лікарняний, бо він за кошти ПФУ і в цей період немає нарахувань ЄСВ? Гаразд, у січні у працівника немає жодних нарахувань, бо він хворів. А от в лютому до 15 числа хворів, а потім вийшов на роботу. Але це типова ситуація, яка траплялася і до війни!
І якщо у лютому бухгалтер нарахував лікарняні та сплатив ЄСВ - за весь період, зазначений у листку непрацездатності, то як можна такого працівника викреслити з числа застрахованих осіб? У звітності ж з ЄСВ буде чітко зазначено, за які місяці сплачено ЄСВ.
Отже, вкотре листи ПФУ йдуть у розріз норм законодавства. Нагадаємо, що листи - це лише інформація та рекомендація. І якщо ПФУ відмовляє в оплаті лікарняних на підставі коментованого листа або під час перевірки стверджуватимуть про повернення таких лікарняних і виплату штрафу, слід звертатися до суду.
Окремий нюанс із відсутністю записів про непрацездатність у реєстрі, який веде ПФУ на підставі даних від лікарів. Але це війна! І цілком може бути, що лікар не має можливості оформити електронний лікарняний - саме тому і дозволили застосовувати паперові листки непрацездатності до кінця війни. Тому якщо ПФУ має сумніви у правомірності оплати, може вимагати показати оригінал такого листка, перевірити його складання. Але відмовити в оплаті - це було б надто жорстоко. Тим паче, що зрозуміло, як тільки лікар відновить доступ до реєстру, інформація про такий листок у ПФУ з’явиться.
Допомога по вагітності та НЗ
Тут фахівці ПФУ зробили лояльні висновки.
Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
У разі надання застрахованій особі відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Частиною першою статті 23 Закону передбачено, що підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.
Статтею 17 Закону України «Про відпустки» визначено, що на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.
Тому, з урахуванням зазначеного, декретні працівниці ПФУ виплатить. Але на підставі листка непрацездатності з причиною непрацездатності «Вагітність та пологи» має бути надана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами та допомога по вагітності та пологах.
