• Посилання скопійовано

Чи можна звільнити з посади сторожа за фактом втрати довіри?

Якщо до посадових обов’язків сторожа не входить безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей, звільнення з роботи сторожа через втрату довіри КЗпП не вважатиметься законним

Чи можна звільнити з посади сторожа за фактом втрати довіри?

Чи можна звільнити з посади сторожа за фактом втрати довіри? 

Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці відповідає: НІ.

Трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку  роботодавця (пункт 2 частини 1 статті 41 КЗпП України).

Звільнення з підстави втрати довіри може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

Безпосереднім обслуговуванням грошових і товарних цінностей є їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл тощо. Особи, які безпосередньо їх обслуговують, це переважно особи, які займаються прийманням, зберіганням, транспортуванням і розподілом матеріальних цінностей, наприклад, продавці, касири, завідувачі базами тощо. Під термінами «зберігання», «обслуговування» і «розподіл цінностей» слід розуміти широке коло операцій з експедиції чи з відпускання цінностей, іноді зовсім не пов’язаних з безпосереднім їх обслуговуванням.

Основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт. За загальними правилом такі працівники в разі нестачі матеріальних цінностей несуть повну матеріальну відповідальність на підставі письмових договорів чи спеціальних законів.

Особи, які здійснюють функції обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не належать до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, і такі особи не можуть бути суб’єктами звільнення за пунктом 2 частини 1 статті 41 КЗпП України.

У кожному конкретному випадку необхідно з’ясувати, чи становить виконання операцій, що пов’язані з обслуговуванням цінностей, основний зміст їхніх трудових обов’язків, чи має виконання ними вказаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. Обов’язок з обслуговування цінностей може бути передбачений тарифно-кваліфікаційними довідниками, посадовими інструкціями та іншими нормативними актами.

Отже, якщо до посадових обов’язків сторожа не входить безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей, звільнення з роботи сторожа на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП України не вважатиметься законним.

Джерело: Державна служба з питань праці

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»