Держпраці зазначає, що працівник не може просто з власної ініціативи, попередивши роботодавця за 2 тижні, розірвати строковий трудовий договір. Кодексом законів про працю (ст. 38) така можливість розірвання трудового договору передбачена, але у випадку, коли договір укладений на невизначений строк.
Строковий трудовий договір із працівником може бути припинений достроково за наявності підстав, передбачених законодавством, а саме:
Перше. На вимогу працівника.
Відповідно до ст. 39 КЗпП строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.
Друге. У зв’язку з веденням бойових дій.
Статтею 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
Третє. За згодою сторін трудового договору.
Сторони трудового договору (працівник/ця і роботодавець) можуть дійти взаємної згоди про дострокове припинення дії укладеного трудового договору. Ініціатива щодо припинення трудових відносин за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП) може бути як працівника/ці, так і роботодавця. Для звільнення за згодою сторін має бути досягнута згода обох сторін трудового договору.