Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за власним вибором і з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Про це йшлося на семінарі, який на одному з підприємств провели посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області. Вони нагадали, що під час дистанційної роботи:
- працівник самостійно визначає робоче місце;
- працівник розподіляє робочий час на власний розсуд;
- на працівника не поширюються правила внутрішнього розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором;
- загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норму, встановлену законодавством;
- за погодженням між працівником і роботодавцем виконання роботи може поєднуватися з виконанням на робочому місці в приміщенні чи на території роботодавця;
- працівник має право на захист своїх трудових прав, свобод і законних інтересів, відповідно до законодавства.
У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає своє робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. Водночас роботодавець відповідає за безпечність і належний технічний стан обладнання та засобів виробництва, що передаються працівнику для виконання дистанційної роботи. Також на роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу чи навчання працівника з питань охорони праці й протипожежної безпеки в межах використання ним обладнання та засобів, рекомендованих або наданих роботодавцем. Інструктаж або навчання можуть проводитися дистанційно, зокрема через відеозв’язок. У такому разі підтвердженням їх проведення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем і працівником.