Нагадаємо, що відповідно до статті 73 КЗпП встановлено, зокрема, такі святкові і неробочі дні:
- 1 травня (середа) – День праці;
- 8 травня (середа) - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 років.
За старими правилами, ці дні мали би бути неробочими.
Крім того, у травні року маємо вихідний на честь свята Великодня, яке цьогоріч припадає на 5 травня. За статтею 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається зі суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тобто 6 травня (понеділок) мав би бути вихідним.
Проте Закон №2136 ці правила змінив на час війни. Так, у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67 та статей 71 - 73 (святкові і неробочі дні).
На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
Тож чи дотримуватися старих правил і не працювати 1, 6 та 8 травня, чи, якщо є потреба, вивести людей на роботу у ці дні – кожен керівник підприємства або фізособа-роботодавець вирішують у 2024 році самостійно.
Зверніть також увагу, що максимальну тривалість робочого тижня під час війни збільшено, і вона становить вже не 40, а 60 годин (ч. 1 ст. 6 Закону №2136). Тому скасовані свята можуть увійти до норми робочого часу і оплачуватися в одинарному розмірі, якщо роботодавець не вирішить, що такий день буде вихідним (і неоплачуваним).
Скасування свят і вихідних впливає й на нарахування відпусткових. Як тепер порахувати стаж, який дає право на щорічну відпустку? Як рахувати середню зарплату? І що робити з тривалістю відпустки? Про це ми розповідали тут.
Щодо роботи банків, то наразі інформації від НБУ немає. Проте велика ймовірність, що всі банки та банківська система 1, 6 та 8 травня працюватимуть у звичайному режимі.