1 липня 2024 року у ВРУ зареєстровано законопроєкт №11390 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав ветеранів".
На сьогодні для забезпечення трудових прав працівників, які залучаються до виконання державних обов’язків, держава встановлює додаткові гарантії, передбачивши у статті 119 КЗпП обов’язок роботодавця зберігати за такими працівниками місця роботи (посади) і середній заробіток.
Втім, як показує практика, такий захист є недостатнім, оскільки дана норма не регулює питання збереження робочого місця за працівником, який працює на умовах укладення контракту як особливої форми трудового договору, термін дії якого закінчився під час несення служби мобілізованою особою. Це призводить до того, що демобілізована особа, ветеран, після повернення до попереднього місця роботи може бути звільнений з посади, яку він займав до мобілізації, фактично не відпрацювавши на ній весь термін, на який укладався контракт.
З огляду на це, пропонується доповнити ст. 119 КЗпП нормою, згідно з якою до строку дії контрактів, укладених роботодавцями з працівниками, перерахованими у частинах третій і четвертій цієї статті, не включається строк, який дорівнює строку перебування таких працівників на військовій службі, а також строк проходження ними заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів.
У разі прийняття Закон набере чинності через місяць з дня його опублікування
