Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці у своєму Телеграм-каналі розповідає, що згідно з ч. 5 ст. 60-2 КЗпП при дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених ст. 50 і 51 КЗпП. Тож можна дійти висновку, що працівник, який працює дистанційно, повинен працювати в межах норми робочого часу.
Водночас у п. 18 Типової форми трудового договору про дистанційну роботу зазначається, що працівнику, з яким укладено договір про дистанційну роботу, надаються інші види відпусток, передбачені законодавством, колективним договором, угодою та цим договором. Таким чином, якщо у письмовому трудовому договорі про дистанційну роботу зазначено, що за ненормований робочий день надається відпустка, то її необхідно надавати.
