Найбільший дефіцит кадрів в Україні серед кваліфікованих робітників. Це такі професії, як швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, сантехнік, електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар тощо.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.
«Нині ситуація на ринку праці залишається складною. До повномасштабного вторгнення на ринку була нестача вакансій, наразі – проблема дефіциту кадрів. Тобто зараз час працівника», – сказала вона.
За її словами, практично в усіх видах економічної діяльності є дефіцит кадрів. «І ми очікуємо подальший ріст конкуренції за працівників: збереження кадрів, пошук нових», – додала чиновниця.
За оцінкою Держслужби зайнятості, найбільші складнощі з укомплектуванням вакансій виникають у сфері транспорту, на будівництві, у переробній промисловості.
«Вочевидь у період післявоєнного відновлення ситуація загостриться. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили у найближчі десять років на рівні 4,5 млн людей», – повідомила Жовтяк.
Не тільки війна
Директорка Державної служби зайнятості зазначила, що аналогічна тенденція була і до повномасштабного вторгнення.
Це так зване структурне безробіття. Але воно загострилося з початком війни. Так, після тимчасової окупації Росією територій Донецької та Луганської областей значна частина місцевих жителів, серед яких багато працівників шахт, виїхала до інших регіонів країни, де просто немає потреби у таких спеціалістах.
На її думку, причиною структурного безробіття є те, що Україна багато років не популяризувала ці робітничі професії. Вони роками вважалися непрестижними, низькооплачуваними.
«Нещодавно спілкувалась зі спільнотою дизайнерів. І вони кажуть, що українці не хочуть працювати, наприклад, швачками. Це відбувається через упевненість, що в цій сфері платять дуже невеликі гроші. Насправді реальні зарплати швачок набагато вищі. А, наприклад, електрозварникам пропонують зарплату до 100 тисяч гривень, операторам верстатів з числовим програмним управлінням – до 120 тисяч гривень на місяць», – розповіла Жовтяк.
За її словами, після війни буде відновлення економіки та відбудова територій, зокрема після деокупації.
«Отже, ми потребуватимемо людей насамперед у сфері будівництва та відновлення житла, відновлення енергетичної інфраструктури, водопостачання, газопостачання. Також потребуватиме розвитку сфера охорони здоров’я. Зростатиме потреба у молодшому медичному персоналі, а також працівниках соціальної сфери», – сказала вона.
