Заступник начальника відділу з питань праці західного регіону управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області надає роз’яснення щодо нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, установлення їм неповного робочого дня (тижня).
Статтею 2 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю вважають особу зі стійким розладом функцій організму, що може призводити до обмеження життєдіяльності та потреби в соціальному захисті й допомозі.
Для всіх роботодавців установлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, які використовують найману працю, у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця. Для виконання нормативу місце роботи особи з інвалідністю має бути основним (ст. 19 Закону №875). При цьому, не має значення режим роботи такого працівника: повний робочий час чи 0,5 ставки (неповний робочий час).
Розраховуючи норматив, потрібно правильно визначити середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за рік. Цей показник обчислюється за п. 3.2 глави 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Державним комітетом статистики України від 28.09.2005 №286, а також потрібний для правильного заповнення «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю. Форма №10-ПОІ (річна)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 №591.
На прохання особи з інвалідністю або за медичним висновком їй установлюють неповний робочий день (тиждень) і створюють пільгові умови праці. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Залучення осіб з інвалідністю до надурочних і нічних робіт допускається тільки за їхньою згодою (ст. 56, 172 КЗпП).
Таким чином, для розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю включається особа з інвалідністю, яка працює за основним місцем роботи, на неповний робочий день (тиждень).
При цьому мають бути дотримані мінімальні державні гарантії щодо оплати праці. Так, ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
***
Читайте також:
- Працевлаштування осіб з інвалідністю та штраф за невиконання нормативу: правила 2025 року!
- Звільнення працівника у разі встановлення інвалідності: коли правомірне?
- Зміни у працевлаштуванні осіб з інвалідністю: аналіз Закону №4219
- До 10 березня Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю порахує суми штрафів за невиконання нормативу!
