За п. 8 Порядку №76 здебільшого кількість військовозобов’язаних, які обіймають посади на критично важливому підприємстві, у критично важливій установі і відповідно до закону підлягають бронюванню, крім військовозобов’язаних, зазначених в абзацах сьомому - дев’ятнадцятому пункту 5 цього Порядку, має становити не більше 50 відсотків загальної кількості військовозобов’язаних працівників.
Але на практиці після бронювання на підприємстві може хтось звільнитися у т. ч. із незаброньованих працівників. А це впливає на кількість заброньованих, оскільки підприємство в такому разі перевищує дозволену квоту.
Про таку ситуацію у п. 12 Порядку №76 не йдеться. Тому більшість фахівців (і ми в тому числі) вважали, що бронь у раніше заброньованих зберігатиметься. Адже коли вони були заброньовані, роботодавець нічого не порушував!
Проте, звісно, наша думка не замінить офіційного роз’яснення.
«Чи слід самостійно анулювати бронювання?» - таке запитання роботодавці поставили Дії у Фейсбуці.
А фахівці Дії несподівано відповіли, що в такому разі, якщо роботодавець самостійно не анулює у когось із працівників бронь, це зробить сама Дія.
Хоча такої підстави для анулювання броні в Порядку №76 немає! Тобто, звісно, за самостійним рішенням роботодавця, який подає відповідну заяву, анулювання передбачено. І анулювання броні у звільненого працівника - така підстава є. А от анулювання броні в інших працівників через звільнення їхніх колег - такої підстави не існує!
Згодом Дія теж виправилася:
"Додатково уточнили інформацію — у разі звільнення працівників бронювання інших військовозобов'язаних автоматично не анулюється, проте зверніться за детальною консультацією щодо цього питання саме до державного органу, від якого отримали рішення про критичність".
Тож фактично таке анулювання, на нашу думку, було б неправомірно. Тому Дія й виправилася. Тобто тільки роботодавець може анулювати відповідне бронювання.
