Ще 21 серпня 2024 року законопроєкт №10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» було прийнято за основу у першому читанні із продовженням строку підготовки до другого читання. Про це ми писали тут.
Згодом, у жовтні 2024 року, Федерація профспілок вказувала, що законопроєкт позбавляє працівників низки основоположних прав та гарантій на охорону праці, що встановлені чинним Законом.
І ось 28 квітня 2025 року на сайті Федерації профспілок говориться, що вже завершується тривала робота з приведення законодавства про охорону праці і здоров’я до міжнародних стандартів.
Про це повідомив заступник голови ФПУ Василь Андреєв в інтерв’ю газеті «Профспілкові вісті».
Що передбачається законопроєктом?
Так, законопроєктом №10147 передбачається:
1. Розширення відповідальності роботодавця. Якщо раніше був нормативний акт, який визначав скільки умовних кілограм, умовна людина тієї чи іншої статі, може підняти під час проведення технологічних операцій протягом дня, то за новими нормами – роботодавець несе персональну відповідальність за те, щоб робітник у кінці робочої зміни був живим і здоровим. Він сам має розробити відповідні технологічні карти, підходи, найняти відповідну кількість людей, які проєктують, впроваджують і контролюють працівників для того, щоб вони не зробили помилку, яка буде коштувати їм здоров’я, а також всім працівникам, які рядом працюють.
2. Більша відповідальність працівників і профспілок до яких вони входять. Відповідальність полягає в тому, що треба розмовляти з роботодавцем, не очікувати, а ставити його до відома про наявність тих чи інших проблем на робочому місці, від оголених проводів на якомусь виробничому обладнанні, до рівності підлоги, щоб запобігти наїзду якогось пересувного механізму поряд з твоїм робочим місцем. Для цього профспілкам потрібно проводити відповідні консультації, що є частиною нового законопроєкту, проводити узгодження, а працівникам відмовлятися від небезпечної роботи, якщо ти точно знаєш, що ця робота призведе до травми або загибелі.
3. Зараз відбувається реформування національного законодавства в частині ризику бути травмованим, або загиблим внаслідок військової агресії на робочому місці. І тут профспілки роблять все можливе для того, щоб наші індустріальні галузі і їх працівники були захищені. Обстріли відбуваються щоденно, російський агресор може назвати будь-яке підприємство, куди прилетіла ракета – оборонним, чи складом озброєння, чи зібранням військових, придумати будь-яку іншу нісенітницю.
Тому працівникам необхідно:
а) вміти і знати, як швидко евакуюватися з робочого місця в разі небезпеки ракетного або артилерійського обстрілу;
б) убезпечувати себе і навколишніх від тих факторів, які є у зв’язку з військовою агресією;
в) не нехтувати безпекою праці, в тому числі по дорозі на підприємство або з підприємства додому.
Заступник голови Федерації профспілок зауважив: «Профспілки мають бути готовими до зміни усієї парадигми безпеки праці. У Міжнародній організації праці цю сферу регулюють як мінімум 6 Конвенцій, в європейській законодавчій базі – це Директива 391 та більше десятка інших галузевих директив, якими у різних сферах запроваджено мінімальні гарантії безпечної праці на підприємствах. Ці директиви про те, що профспілкові органи мають не тільки вести переговори, або заявляти про проблеми, вони мають також організовувати людей навколо ідей безпечної праці. І тут ми маємо великий виклик, яким чином нам в нашому профспілковому середовищі навчити десятки тисяч профспілкових представників на підприємствах, в профкомах тим новим підходам, які будуть діяти після ухвалення нового законопроєкту про безпеку праці і здоров’я на роботі.
Працівники мають знати про новели, профспілкові працівники мають вміти донести ці новели до спілчан та мають бути готовими працювати в двосторонньому напрямку, збирати інформацію, доводити цю інформацію від членів профспілок до роботодавця, і у разі відсутності його реагування співпрацювати вже з державними органами».
