Ми вже писали, що ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №12255-1 щодо нових правил призупинення дії трудових відносин на час війни.
Він вже підписаний Головою ВРУ, тож остаточний текст можна побачити за посиланням.
Станом на 28 травня цей законопроєкт (він вже має дату і номер закону – від 01.05.2025 №4412-ІХ) знаходиться на підписі в Президента.
Передбачається, що Закон №4412 набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Однак деякі його норми наберуть чинності через дев’ять місяців з дня набрання чинності цим Законом! Докладний аналіз закону ми наводили тут.
Цим Законом будуть внесені зміни для впорядкування воєнних правил спілкування між роботодавцем та працівниками. До ст. 7 Закону №2136 буде додано дві нові частини – третю і четверту.
Про це поговоримо далі.
Які правила кадрового обліку під час війни діють зараз?
Нагадаємо, що під час воєнного стану роботодавці можуть самостійно обирати форми та порядок ведення кадрового обліку та документації. Головне, щоб при цьому було забезпечено ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. Про це говорить ст. 7 Закону №2136.
Вона ж дозволяє роботодавцю та працівникам домовитись про будь-який спосіб обміну такими документами та іншою кадровою інформацією. Точніше, так – будь-який доступний спосіб електронної комунікації. Що на практиці означає обмін листами через електронну пошту, повідомленнями через всілякі месенджери і надсилання документів один одному у вигляді фотографій тощо.
Все це, дійсно, чудово, але ці правила діють лише – так, на період воєнного часу. Тому вся ця зручна неформальність тимчасова, а після війни у кадровому обліку та документації доведеться навести звичайний, довоєнний порядок.
Як організувати обмін інформацією між роботодавцем та працівниками за Законом №4412?
Кожна із сторін трудового договору буде зобов’язана постійно (у тому числі під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації з нею та невідкладно (у строк не більше 10 календарних днів) інформувати іншу сторону трудового договору про зміну своїх контактних даних, зокрема адреси місцезнаходження (місця проживання), адреси електронної пошти (за наявності), номерів телефону тощо.
Виконання цього обов’язку забезпечується:
- роботодавцем – шляхом внесення відповідних змін до відомостей про нього, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- роботодавцем – фізичною особою, яка не є підприємцем, – шляхом надсилання інформації на адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти та/або за номером телефону працівника;
- працівником – шляхом надсилання інформації на адресу місцезнаходження роботодавця або адресу електронної пошти роботодавця, зазначені в ЄДР. У разі відсутності у працівника можливості надіслати інформацію засобами поштового зв’язку та/або технічними засобами електронних комунікацій роботодавець може бути повідомлений з використанням засобів телефонного зв’язку шляхом надсилання текстового повідомлення на офіційний номер телефону роботодавця.
Які строки встановлено Законом №4412 для актуалізації даних
Закон №4412 встановлює конкретні строки актуалізації контактної інформації.
А саме:
- роботодавці зобов’язані протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом у разі розміщення неактуальної інформації в ЄДР оновити відомості про своє місцезнаходження та інформацію про засоби комунікації для здійснення зв’язку з ними;
- роботодавці – фізичні особи, які не є підприємцями, зобов’язані протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом у разі зміни інформації про їх адресу місцезнаходження (місця проживання) та/або інформації для здійснення зв’язку з ними надіслати таку інформацію на адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти та/або за номером телефону працівника;
- працівники, які у період дії воєнного стану були відсутні на роботі протягом 90 календарних днів поспіль та/або робочі місця яких розташовані на тимчасово окупованих територіях відповідно до їх переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реінтеграції тимчасово окупованих територій України, зобов’язані протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом надіслати роботодавцю актуальну інформацію про засоби комунікації з ними, адресу місцезнаходження (місця проживання), адресу електронної пошти та номери телефонів.
А якщо контактні дані не оновлені?
У такому випадку все, про що сторони трудового договору мали за законом повідомити один одного, вважатиметься повідомленим.
Приклад: працівник не надав нову адресу проживання, і роботодавець надіслав йому рекомендований лист з інформацією (наприклад, наказ про звільнення) за старою, вже неактуальною адресою. Працівник інформації не отримав, але не з вини роботодавця! Ба більше, вважатиметься, що роботодавець свій обов’язок з повідомлення виконав!
А якщо поштовий зв'язок на певній території не працює? Або якщо немає доступу до Інтернету, мобільного зв’язку?
У такому випадку вимога щодо повідомлення такої сторони про виникнення та/або припинення трудових прав та обов’язків та/або про припинення/розірвання трудового договору не буде застосовуватися!
***
Читайте також: