На практиці бухгалтерів хвилює, чи повинен роботодавець доплачувати ЄСВ до мінімального страхового внеску у випадку, коли працівник працює на основному місці і отримує заробітну плату за фактично виконану норму (за результатами робіт).
Раніше ми наводили роз’яснення від Держпраці у Хмельницькій області, у якому, зокрема, зазначалося наступне. Застосування відрядної розцінки, виходячи з установленого розряду роботи, норми виробітку (норми часу), з розміру тарифної ставки 1600 грн, чи в іншому розмірі меншому за законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати – 3200 грн, не звільняє роботодавця від виконання вимог, встановлених статтею 3-1 Закону «Про оплату праці».
Держпраці деталізувало правило застосування цієї норми для відрядників. А саме:
- забезпечення мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці не нижче мінімальної заробітної плати в місячному розмірі;
- при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці пропорційно до виконаної норми праці, проведенням доплати до рівня мінімальної заробітної плати пропорційно до виконаної норми праці.
Так має нараховуватися зарплата працівників при відрядній оплаті праці із урахуванням мінімального розміру заробітної плати. Але як виконання цієї державної гарантії вплине на нарахування на цю зарплату ЄСВ?
У матеріалі «Відрядна оплата праці і нарахування ЄСВ» ми самостійно проаналізували це питання і от тепер маємо підтвердження наших висновків від податківців у листі від 17.02.2017 р. №406.
За загальною нормою ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ доплата ЄСВ залежить від суми нарахованого працівнику доходу (зарплати, лікарняних, декретних тощо). У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Розмір мінімальної заробітної плати на 2017 рік становить 3200 грн.
Якщо штатний працівник за основним місцем роботи працює на відрядній системі оплати праці, його заробітна плата за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчою за 3200 грн. І в цьому випадку правило щодо нарахування ЄСВ у мінімальному розмірі виконується саме собою.
При невиконанні штатним працівником місячної норми виробітку, заробітна плата розраховується пропорційно. При цьому теж виконується вимога щодо мінімальної оплати праці і в разі необхідності робиться доплата, але мінімальна заробітна плата нараховується працівнику пропорційно виконаній ним місячної норми виробітку. І ось в цьому випадку може бути, що місячний розмір зарплати працівника менший за 3200 грн. Але ЄСВ за такого працівника потрібно нараховувати в розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок (у 2017 році він становить 3200 х 22% = 704 грн.)
Проте, як слушно повідомляють податківці у коментованому листі, правило щодо нарахування ЄСВ у мінімальному розмірі не поширюється на зарплату:
— інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41% (5,5% або 5,3%);
— фізичних осіб не за основним місцем роботи.
Для працюючих інвалідів та працівників не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Тому працівникам-інвалідам заробітна плата розраховується пропорційно, і ця сума є базою для нарахування ЄСВ (додатково див. статтю у «ДК» №6/2017).
А тепер розглянемо на прикладах.
Умови ситуації. На швейному підприємстві встановлена тарифна ставка — 2000,00 грн, норма виробітку — 5 од. готової продукції (1 од. = 400,00грн).
Приклад 1>> Працівник за основним місцем роботи за місяць виготовив 3 од. готової продукції. Причиною недотримання норми є зафіксований факт прогулу. При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
Працівнику нараховується:
- заробітна плата у розмірі 3 х 400,00 грн = 1200,00 грн - за фактично виконану роботу;
- сума ЄСВ 3200 х 22% = 704,00 грн.
Приклад 2 >> Працівник - інвалід за основним місцем роботи за місяць виготовив 3 од. готової продукції, причиною недотримання норми є зафіксований факт прогулу. У разі невиконання норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
Працівнику - інваліду нараховується:
- заробітна плата у розмірі 3 х 400,00 грн = 1200,00 грн - за фактично виконану роботу;
- сума ЄСВ 1200,00 х 8,41% = 100,92 грн.
Приклад 3>> Працівник - сумісник за місяць виготовив 3 од. готової продукції. Причиною недотримання норми є зафіксований факт прогулу. При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
Працівнику нараховується:
- заробітна плата у розмірі 3 х 400,00 грн = 1200,00 грн - за фактично виконану роботу;
- сума ЄСВ 1200 х 22% = 264,00 грн.
Аналогічно нараховується ЄСВ і в тому випадку, якщо працівник не перебував із роботодавцем за основним місцем роботи у трудових відносинах повний календарний місяць. ЄСВ в цьому випадку нараховується на фактичний розмір нарахованої працівнику зарплати (та інших доходів, які входять до бази нарахування ЄСВ згідно зі ст. 7 Закону про ЄСВ, в межах максимальної величини доходу, на який потрібно нараховувати ЄСВ).