Функції та завдання профспілки

На підставі яких законів створюється і діє

Участь громадян у профспілках є їхнім конституційним правом відповідно до ст. 36 Конституції України. У цій же статті сказано, що профспілки – це:

1. громадські організації;
2. вони об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності.

Причому в ст. 1 Закону про профспілки уточнено, що профспілка є неприбутковою громадською організацією. Вона об'єднує громадян за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Тобто профспілка – це добровільне об'єднання громадян (спілка – від «спільно») за професійною ознакою з точки зору трудової діяльності (виду діяльності). Наприклад, профспілка працівників такого-то підприємства, профспілка бухгалтерів, юристів тощо.

Особливості діяльності профспілок встановлені в першу чергу:

• главою XVI КЗпП (ст. 243 – 252);
• Законом про профспілки;
• іншими нормативними документами.

Види профспілок

Відповідно до ст. 11 Закону про профспілки, профспілки можуть мати статус:

• первинних (діють на підприємстві, в установі, організації, закладі освіти або об'єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб);
• місцевих (об'єднують не менш як дві первинні профспілкові організації, що діють на різних підприємствах, в установах, організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці (міста, району в місті, району, села, селища));
• обласних (профспілки, організації яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя);
• регіональних (профспілки, організації яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або більше областей);
• республіканських (діє на території АРК);
• всеукраїнських (є в більшості областей).

Профспілка будь-якого з наведених статусів є юридичною особою і набуває прав юридичної особи з моменту затвердження статуту (ст. 16 Закону про профспілки). Поряд з цим профспілка має бути легалізована – пройти відповідну процедуру. Щоправда, відповідно до рішення КСУ від 18.10.2000 р. №11-рп/2000 профспілка може починати власну діяльність і без легалізації. Варто сказати, що після цього рішення КСУ стаття 16 Закону про профспілки певний час була нечинною. Потім статтю 16 прийняли в новій редакції, з якої забрали двозначні норми, що пов'язували початок діяльності профспілки з моментом легалізації.

Але навіть і в новій редакції двозначність все-таки залишилася. То якщо профспілка не легалізована – вона може провадити власну діяльність? Відкриваємо знову це рішення КСУ і читаємо чорним по білому, що навіть без легалізації профспілка може провадити власну діяльність.

Таким чином, все-таки маємо не до кінця врегульовану ситуацію. Легалізація є обов'язковою. Але навіть без легалізації профспілка може провадити власну діяльність.

Зверніть увагу!

Не будь-яку діяльність профспілка може провадити без легалізації. Згідно з нормами Закону про соцдіалог (ст. 1, 3, 4), для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах профспілка має бути репрезентативною. А одною з ознак репрезентативності є легалізація профспілки (ст. 5, 6 Закону про соцдіалог).

Підприємство має справу, як правило, з первинною профспілковою організацією, тому саме на її функціях і завданнях зосередимося в цій статті.

Функції та завдання первинної профспілкової організації на підприємстві

Основні завдання профспілки на підприємстві перелічені в ст. 247 КЗпП, а також в інших нормах як КЗпП, так і інших нормативних документів. Нижче розглядаємо найосновніші, як на наш погляд, функції та завдання.

Укладення і виконання колективного договору

Профспілки укладають та контролюють виконання колективного договору (див. також ст. 12 КЗпП). Порядок такої участі встановлено Законом про колдоговори, Законом про соцдіалог.

Під час проведення переговорів щодо розробки, укладення чи зміни колективного договору, угоди профспілки мають право проводити у встановленому порядку збори, мітинги, пікетування, демонстрації для підтримки своїх вимог.

Якщо умови укладених колективних договорів, угод порушуються з боку роботодавця, профспілки мають право вимагати від нього усунення таких порушень.

Iнколи на підприємствах діють дві і більше профспілок. У такому разі вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору (ст. 4 Закону про колдоговори).

Звільнення керівника роботодавця

Профспілка має право вимагати від власників підприємства розірвати трудовий договір з керівником, якщо він:

• ухилятиметься від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору;
• не виконуватиме зобов'язань за колективним договором;
• допускатиме інші порушення законодавства про колективні договори;
• порушуватиме законодавство про працю.

Власники підприємства на підставі вимоги профспілки мають розірвати трудовий договір (див. ст. 45 КЗпП). Рішення про звільнення керівник може оскаржити до суду. Якщо ж вимога профспілок не буде виконана, профспілка також може оскаржити невиконання до суду. Тобто власник підприємства – між двох вогнів. Виконає вимогу профспілки – отримає судовий позов від керівника. Не виконає вимогу профспілки – отримає судовий позов від профспілки. А профспілка завжди весела.

Запровадження, перегляд та зміна норм праці

Ці питання профспілка вирішує разом з роботодавцем (див. ст. 86 КЗпП).

Поширена ситуація: працівники не бажають підвищувати ефективність власної роботи, адже знають, що їм відразу підвищать норми праці. Але ж якщо профспілка належно виконує свою роботу, працівники не залишаться у програші.

Питання оплати праці

А саме:

• форми і системи оплати праці;
• розцінки;
• тарифні сітки;
• схеми посадових окладів;
• умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат.

На практиці подеколи всі питання оплати праці роботодавець вирішує одноосібно, не ставлячи до відома профспілку. Але окремі аспекти оплати праці роботодавець має погоджувати з профспілкою. Регламентуються ці питання в ст. 96, 97, 115, 144 КЗпП.

Питання часу робочого і відпочинку

Профспілка вирішує разом з роботодавцем. В тому числі профспілка погоджує:

• графіки змінності;
• графіки надання відпусток;
• запровадження підсумованого обліку робочого часу.

Профспілка дає дозвіл на проведення:

• надурочних робіт;
• робіт у вихідні дні тощо.

Усі ці питання розглядаються в ст. 52, 61, 64, 66, 67, 69, 71, 79, 183 КЗпП.

Соціально-трудові поліпшення

Профспілка вирішує разом з роботодавцем питання:

• соціального розвитку підприємства;
• поліпшення умов праці;
• матеріально-побутового обслуговування працівників;
• медичного обслуговування працівників;
• соціально-економічного розвитку;
• визначення та затвердження переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг.

Правила внутрішнього трудового розпорядку

Розробляються роботодавцем за участі профспілки (ст. 142 КЗпП). Далі ці органи мають подати розроблені правила на розгляд трудового колективу. I саме трудовий колектив на загальних зборах має затвердити правила, що оформляється протоколом зборів.

Подекуди на підприємствах є правила, затверджені керівником. Ні! Це неправильно. Такі правила є нелегітимними. Тільки трудовий колектив!

Борець за інтереси працівників

Профспілка представляє інтереси працівників за їх дорученням під час розгляду індивідуальних трудових спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню (див. ст. 26 Закону про профспілки).

Наприклад, у комісії з трудових спорів від імені працівника може виступати представник профспілки або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат (див. ст. 226 КЗпП).

Відповідно до ст. 19 Закону про профспілки профспілка здійснює представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок:

• у державних органах;
• в органах місцевого самоврядування;
• у відносинах з роботодавцями;
• у відносинах з іншими об'єднаннями громадян.

Тобто основне завдання профспілки – боротися за права працівників, надані їм чинним законодавством. Боротися за належний рівень зарплати, за дотримання нормативів тривалості робочого часу та відпочинку, надання інших гарантій і пільг.

Два запитання

Чи потрібна така боротьба, якщо всі ці гарантії і пільги передбачені законодавством?

Практика свідчить, що працівники все-таки не застраховані від свавілля керівників, які тлумачать законодавство на свою користь. Недарма профспілки функціонують у всьому світі. Тому аніж захищатися самому, працівнику доречніше стати членом профспілки й отримати автоматичний захист власних трудових прав.

А якщо працівник не є членом профспілки?

У ст. 19 Закону про профспілки читаємо, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства у профспілках. Наприклад, цей принцип проявляється в поширенні умов колективного договору на всіх працівників, а не тільки на членів профспілки (див. ст. 9 Закону про колдоговори).

Порядок вирішення колективних трудових спорів, у тому числі порядок прийняття рішення про оголошення страйку, встановлено Законом про вирішення спорів. Варто сказати, що відповідно до ст. 2 цього Закону колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо:

• встановлення нових або зміни наявних соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
• укладення чи зміни колективного договору, угоди;
• виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
• невиконання вимог законодавства про працю.

У питаннях індивідуальних прав та інтересів своїх членів профспілки здійснюють представництво та захист у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами.

Чи є можливим створення профспілки працівників, що працюють у ФОПа?

Так, про це прямо сказано в статтях 1 та 7 Закону про профспілки.

Щоправда, можливість укладення колективного договору в цьому разі під питанням. Адже відповідно до ст. 2 Закону про колдоговори, ст. 11 КЗпП колективні договори укладаються на підприємствах.

Про ФОПів там ні слова. Але, приміром, Мінсоцполітики в листі від 25.01.2017 р. №11/0/23-17 проаналізувало норми різних нормативних документів. Прямої відповіді на зазначене запитання в листі не дається.

Але представлений аналіз начебто підводить до думки, що ФОПи – такі самі роботодавці, як і підприємства. Тому колективний договір має бути.

Наша думка розважливіша. Про можливість укладення колективного договору з ФОПами в законах жодного слова.

Ми не можемо послатися на норму, яка зобов'язує до цього. Але якщо ФОПові дуже цього хочеться, – навряд чи йому хто відмовить. А може, і відмовить. У кожному разі нам невідомі випадки укладення таких договорів з ФОПами.

Як би там не було, усе вищеописане стосовно профспілки поширюється і на роботодавців-ФОПів, окрім норм про колективний договір.

Розірвання трудового договору з працівником за ініціативою власника підприємства

Таке розірвання допускається лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Профспілка має право і не надати такої згоди, але відмова має бути обгрунтована. Очевидно, що якщо працівника – члена профспілки звільнять в обхід профспілки, остання може представляти інтереси працівника в суді.

Процедура погодження наведена в ст. 43 КЗпП. А в ст. 43-1 КЗпП наведено випадки, коли погодження не потрібне.

Додержання законодавства про охорону праці

Дивимося ч. 11, 12 ст. 247 КЗпП. Профспілка здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків.

У разі виявлення загрози життю або здоров'ю працівників профспілка має право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві загалом на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

Профспілки мають право проводити незалежну експертизу умов праці та об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці.

Профспілки мають право брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки щодо них.

Подання про усунення порушень трудового законодавства

Відповідно до ст. 19 КЗпП, таке подання профспілка має право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Подання обов'язкове до розгляду. Орган, який його отримав, в місячний термін має надати профспілці аргументовану відповідь.

Турбота про пенсії працівників

А саме: профспілка контролює підготовку та подання роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їхніх сімей (ч. 14 ст. 247 КЗпП).

Профспілка контролює надання пенсіонерам та особам з інвалідністю, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно зі статутом підприємства та колективним договором.

Тобто ця пільга стосовно колишніх працівників не діятиме, якщо про це жодного слова в статуті та колективному договорі.

Відпочинок і лікування в санаторіях тощо

Згідно з ч. 15 ст. 247 КЗпП, профспілка представляє інтереси застрахованих осіб у комісії із соцстраху, направляє працівників до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів на умовах, передбачених колективним договором або угодою, перевіряє стан організації медичного обслуговування працівників та членів їхніх сімей.

Банкрутство

Частиною 17 ст. 247 КЗпП регламентовано, що профспілка представляє інтереси працівників підприємства-боржника в ході процедури банкрутства.

Iнші питання

Наприклад, відповідно до ст. 135-2 КЗпП за погодженням з профспілкою роботодавець встановлює колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.

Відповідно до Закону про профрозвиток, профспілки:

• контролюють дотримання нормативно-правових актів у сфері профрозвитку працівників;
• разом з держорганами моніторять ринок праці і формують держзамовлення на підготовку відповідних фахівців;
• беруть участь у вирішенні питань атестації працівників.

У сфері зайнятості населення (див. Закон про зайнятість) профспілки:

• консультують роботодавців з питань розроблення заходів, спрямованих на пом'якшення наслідків масових вивільнень і зменшення чисельності вивільнених працівників (ч. 3 ст. 50 Закону про зайнятість);
• погоджують питання роботи осіб, найнятих суб'єктом господарювання, спеціально для подальшого виконання ними робіт в іншого роботодавця в Україні (ст. 39 Закону про зайнятість);
• беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості тощо (ч. 2 ст. 51 Закону про зайнятість);
• вносять обов'язкові для розгляду як роботодавцями, їх об'єднаннями, так і органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування пропозиції з поліпшення зайнятості населення (ч. 3 ст. 51).