Коментар до листа ПФУ від 20.02.2024 №2800-030401-8/10415
Фахівці ПФУ у коментованому листі звернулися до ч. 1 ст. 23 Закону №1105. За нею підставою для призначення застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності.
Далі ПФУ звернувся до ч. 2 ст. 15 Закону №1105, за якою допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у п. 1 і 7 ч. 1 цієї статті, виплачується уповноваженим ПФУ застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Правила направлення на МСЕК
Окремо фахівці ПФУ у листі вирішили розповісти про правила направлення особи лікарем на МСЕК. Так, п. 2 розділу II Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності №189 визначено, що у разі наявності в пацієнта стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності, що засвідчена медичними висновками, не пізніше ніж через 120 днів (а у випадках коли випадок тимчасової непрацездатності переривався, то не пізніше ніж через 156 днів) із дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням, лікуючий лікар суб'єкта господарювання ініціює питання перед ЛКК щодо направлення хворого на МСЕК шляхом заповнення форми первинної облікової документації №088/0 «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)» відповідно до вимог Інструкції.
Відповідно до п. 8 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317, датою встановлення інвалідності вважається день надходження документів до МСЕК.
А що з листком непрацездатності?
На підставі вищенаведених норм ПФУ зробив перший висновок: оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності надається за період тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК інвалідності, то допомога за день встановлення інвалідності та за дні огляду МСЕК не надається.
Також e листі нагадується, що згідно із п. 2 та 3 розділу II Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в ЕРЛН, листок непрацездатності формується в ЕРЛН на підставі інформації про медичний висновок (медичні висновки) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку строку дії та закінчення строку дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності.
Виходячи із зазначеного вище, якщо працівнику встановлять інвалідність, то листок непрацездатності працівнику буде оформлено із направленням на проходження комісії МСЕК і висновком цієї комісії. Проте сам період проходження медкомісії та день встановлення інвалідності оплаті лікарняними не підлягають.
Якщо інвалідність не буде встановлено, але працівника визнають тимчасово непрацездатним, то листок непрацездатності буде продовжено (і, відповідно, він підлягає оплаті лікарняними).
Якщо ж працівника визнають працездатним (буває і таке), то листок непрацездатності закривають днем проходження МСЕК. Відповідно лікарняні виплачують працівнику по цей день включно.
Чи оплачуються працівнику дні проходження МСЕК?
Ні, якщо працівнику встановили інвалідність. Як відобразити ці дні в табелі обліку робочого часу, ми розповідали тут.
Як ці дні впливають на розрахунок наступних лікарняних?
За п. 3 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування – період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема тимчасової непрацездатності.
Прямої норми щодо неврахування або врахування днів проходження МСЕК для розрахунку лікарняних в Порядку №1266 немає.
Але в коментованому листі фахівці ПФУ зауважили, що в розрахунковому періоді не враховується період тимчасової непрацездатності. Спираючись на цей факт, вони вважають що й день встановлення МСЕК інвалідності та день огляду МСЕК не включатимуться при обчисленні у майбутньому середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат, оскільки ці дні віднесено до тимчасової непрацездатності, що підтверджується відповідним листком непрацездатності.
А як щодо майбутніх відпусткових?
Відповідь на це запитання знаходимо вже в іншому листі, від Мінсоцполітики 06.09.2016 №293/18/99-16.
У ньому зазначено, що згідно з абзацом шостим п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок №100) час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Отже, робочі дні, які працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності і протягом яких за ним не зберігався середній заробіток, виключаються із розрахункового періоду.
***
Читайте також: