Як зазначають експерти, зараз приблизно половина товарів на українському ринку не відповідає вимогам законодавства, а також простим стандартам і технічним вимогам.
Так, начальник управління ринкового нагляду Державної інспекції з питань захисту прав споживачів Сергій Кияниченко зазначає, що приблизно 43% товарів за результатами перевірок Держспоживінспекцією продуктів харчування, продовольчих товарів є товарами з суттєвими порушеннями вимог законодавства, норм, правил, стандартів, технічних вимог, а також Закону про захист справ споживачів.
Характеристик цієї невідповідності багато. В першу чергу, споживач не може отримати серед більшості товарів, що лежить на прилавках, достовірну інформацію – на значну кількість товарів розповсюджувач не дає супровідних документів. І це не тільки в невеличких крамницях або базарах – у великих торгівельних мережах така ж ситуація.
Стосовно непродовольчих товарів Кияниченко зазначив, що Держспоживінспекція особливу увагу приділяє перевіркам товарів дитячого асортименту. Протягом декількох років напередодні шкільного сезону, в серпні, Держспоживінспекція зазвичай здійснює рейди з перевірками товарів дитячого асортименту, зокрема шкільних товарів. Результати перевірок і моніторингу показують, що близько 70% товарів не відповідають вимогам чинних стандартів і законів України щодо хімічного складу. Це і взуття, і одяг тощо.
“Ця тенденція не знижується протягом кількох років, і липень-серпень – це місяці, коли споживання цих товарів збільшується, і, відповідно, збільшується асортимент. Держспоживінспекція робить все можливе щодо обмеження надходження такого товару на ринок. Але, на жаль, ми своїми силами не можемо таким чином обмежувати, щоб не допустити неякісного придбання нашими споживачами шкільної продукції. Тому ми попереджаємо, щоб люди були дуже уважними при купівлі таких речей, дивилися на супровідні документи таких товарів”, – зазначив він.
Проте часто зрозуміти щось із таких документів покупець не може – товар надходить з країн Азії, і досить часто неможливо прочитати необхідну інформацію. Якщо супровідні документи продавець не надає – треба відмовлятись від придбання такого товару, навіть не зважаючи на його низьку ціну. Адже низька ціна може бути певною помилкою, особливо коли йдеться про дітей.
“Нема чіткої градації, який товар більш неякісний: той, що надходить з-за кордону, чи той, що виробляється в Україні, тому що насичення товарами на ринку досить високе. Але в більшості випадків неможливо встановити навіть походження товару. Як це не дивно, і походження українського товару важко встановити. Розповсюджувач не обтяжує себе не тільки необхідністю мати супровідні документи, а навіть і знаннями про те, що це взагалі потрібно”, – наголосив Кияниченко.
В свою чергу, голова Київської обласної організації ВГО “Союз споживачів України” Тетяна Шальман зазначила, що під час перевірок у лабораторіях якості товару її громадською організацією виявляється багато неякісної продукції, де взагалі не згадується країна-виробник.
“Але з тих товарів, де вказана країна-виробник, звичайно, на перше місце виходить Китай. Я не хочу сказати, що вся китайська продукція є неякісною, але є чомусь така тенденція – китайська продукція, яка йде у США, Європу, і китайська продукція, яка йде в Україну, має різне поняття якості”, – зазначила вона і зауважила, що китайська хлібопічка у США працює п’ять-десять років, тоді коли в Україні – лише рік із гарантією.
Також Шальман зазначила, що 1 січня 2013 року закінчується перехідний термін, який надавали законодавці всім, хто повинен був гармонізувати всі стандарти до технічних регламентів. Але, наприклад, на продукти харчування не ухвалено жодного технічного регламенту.
“Як будуть маркувати свою продукцію, як будуть її продавати? Залишилось два місяці, щоб фахівці зрозуміли, з чим ми зустрінемо 1 січня, як виробники вийдуть на ринок, і можливо законодавці вирішать продовжити перехідний термін. Вже зараз фахівці ринку продовольства говорять, що 1 січня може статися маленький колапс на споживчому ринку України”, – наголосила вона.
Боротьба з виробником
Кияниченко зазначив, що Держспоживінспекція може лише вказувати на певні порушення, але вживати каральних заходів – ні. Якщо в тих чи інших діях того чи іншого суб’єкта є певна підозра в кримінальних діях, Держспоживінспекція звертається до компетентних органів. Таких звернень забагато, і не тільки з точки зору кримінальної підозри. Бувають випадки, коли треба розслідувати ті чи інші випадки, не тільки в кримінальній сфері. Але від кількості всіх звернень до правоохоронних органів кількість таких, що стосуються кримінальних злочинів, складає приблизно 10-15%.
“Що громадські організації, що контрольні органи, якщо звертаються з певною підозрою про кримінальну складову в тих чи інших діях, в більшості випадків не отримують зворотньої відповіді. Тому говорити про якусь статистику абсолютно не можна”, – зазначив він.
В свою чергу, Шальман зазначила, що в Європі діє один закон про відповідальність виробника, постачальника, продавця. В Україні про цей закон говорять вже років п’ять, і був навіть не один проект закону, внесений до Верховної Ради. Але досі такий закон не ухвалено. А поки нема такого закону, не можна і говорити про повноцінне притягнення до відповідальності несумлінних виробників.
“Дуже прикро, коли нам кажуть, що відстоюючи права споживачів ми утискаємо права підприємців. Нічого подібного. Коли лобіюють інтереси підприємців, які перебувають за кордоном і сюди везуть весь непотріб, наші вітчизняні підприємці більше страждають, ніж навіть наші споживачі. Ми, споживачі, повинні чітко заявляти: досить захищати інтереси закордонних виробників непотребу. А якщо ми говоримо про прозорий конкурентний ринок, то перш за все потрібно справді дати можливість вітчизняним виробникам виходити на ринок, і не тільки в Україні. І тут страждають дві сторони: і виробники якісної продукції, і споживачі”, – підсумувала вона.
Отже поки українці можуть розраховувати лише на свій споживчий досвід, адже кількість судових рішень, винесених на користь споживачів, як зазначає Шальман, дорівнює 0,01%.
Олексевич Марія