• Посилання скопійовано

Договори поставки, про спільну діяльність, агентський договір та інші: як вони зміняться після скасування ГКУ?

Ми вже писали про те, що зміниться загально у регулюванні питань укладення, виконання та припинення договорів після скасування ГКУ (яке відбудеться з 28 серпня). Тепер на прикладах розглянемо окремі види договорів, які часто використовуються госпсуб’єктами

Договори поставки, про спільну діяльність, агентський договір та інші: як вони зміняться після скасування ГКУ?

Читайте більше про те, що зміниться в укладенні, виконанні та припиненні договорів після скасування ГКУ (з 28 серпня 2025 року):

Розглянемо на прикладах окремі види договорів, які часто використовуються госпсуб’єктами:

Договори поставки

Почнемо з договорів поставок, які, на нашу думку, матимуть найбільше змін.

 Що зараз регулює ГКУ у договорах поставки?

ГКУ визначає окрему конструкцію договору поставки (ст. 265 – 270), яка є специфічною формою купівлі-продажу для підприємницької діяльності та потребувала обов’язкового укладання договору (без укладення договору лише у деяких випадках за законом).

Особливості:

  • строк договору – за умовчанням, він вважається укладеним на 1 рік;
  • строк поставки;
  • кількість, асортимент, якість;
  • попереднє погодження специфікацій;
  • наслідки порушення строків/обсягів;
  • неустойки та штрафні санкції,
  • строк позовної давності для товарів неналежної якості – 6 місяців;
  • можливість використання у договорах відомих міжнародних звичаїв, рекомендацій, правил міжнародних органів та організацій, якщо це прямо не заборонено.

 

Що може змінитись у договорах поставки після скасування ГКУ?

1. Їх регулюватиме ЦКУ

Договір поставки як окремо врегульований вид господарського договору у сфері господарсько-торговельної діяльності зникає, натомість – маємо договір купівлі-продажу з умовами поставки. 

Втім, маємо нагадати про свободу укладення договору – суб’єкти господарювання мають право укладати будь-які договори, у т.ч. змішані, та вказувати назву договору, яка найбільш підходить його умовам. Проте як договір не назви, регулюватиметься він з 28 серпня за нормами ЦКУ, а не ГКУ, а саме: нормами ЦКУ про купівлю-продаж (ст. 655 – 697 ЦКУ).

Бізнесу доведеться адаптувати договори під норми ЦКУ без відсилання до ГКУ (про це йдеться в іншій статті за посиланням).

Хоча більшість договорів поставки, умови яких прямо не суперечать ЦКУ, можуть і надалі укладатись на відповідних погоджених, схожих до ГКУ, умовах.

2. Втрата спеціального статусу "господарського договору"

  • Формально з 28 серпня зникає поняття "господарське зобов'язання", натомість використовується термін "цивільно-правове зобов’язання". Водночас якщо договір укладається госпсубктами, про що вказується у преамбулі договору, посилання в його тексті на термін "господарське зобов'язання" цілком можливе.
  • Менше імперативних норм → більше диспозитивності, тобто сторони зможуть більше регулювати умови договору на власний розсуд з використанням відомих міжнародних звичаїв, звичаїв ділового обороту, рекомендацій, правил тощо.

3. Втрата специфічних гарантій

Наприклад, чіткі гарантії (штрафи) щодо відшкодування недопоставки, відмова від оплати у разі некомплектності, скорочені строки пред’явлення претензій (позовів) тощо. Які раніше були прописані у ГКУ. Тому бізнесу доведеться все це прописувати в договорах самостійно. Про відповідальність за договорами після скасування ГКУ ми докладно розповідали у статті за посиланням.

 Що варто зробити вже зараз з договорами поставки? 

  • Розширити умови договорів: прибрати усі посилання на ГКУ, переписати усі умови, це було таке посилання, відповідно до нових реалій.
  • Уточнювати терміни поставки, комплектність, асортимент, штрафи (якщо є лише посилання на чинне законодавство чи на ГКУ).
  • Описати механізми відповідальності та відмови від договору у разі порушень.
  • Передбачити форму погодження специфікацій та додатків (якщо вони укладаються згодом, у процесі виконання договору).
  • Переглянути затверджені типові зразки/форми договорів на підприємстві для діючих та потенційних контрагентів.

Наведемо узагальнену таблицю, яка показує різницю між правовим регулюванням договорів поставки за ГКУ та ЦКУ. 

Таблиця 1. 

Порівняння умов договору поставки за ГКУ та ЦКУ

Параметр ГКУ ЦКУ
Вид договору Самостійний господарський договір (ст. 265 – 270 ГКУ Вважається різновидом договору купівлі-продажу (ст. 712 ЦКУ)
Статус учасників Суб’єкти господарювання Можуть бути як госпсуб’єкти, так і фізособи
Висновок: після скасування ГКУ договір поставки не матиме спеціального статусу, і застосовуватимуться загальні положення про купівлю-продаж.
Предмет регулювання Постачання товарів для підприємницької діяльності Купівля-продаж товарів для будь-яких цілей
Строки поставки Чітко врегульовані: можна встановити щомісячні, квартальні, партіями (ст. 267 ГКУ ЦКУ не містить спеціальних правил – встановлюються договором
Прострочення строків Встановлює штрафи, неустойку, право на відмову (ст. 269, 270 ГКУ) Загальні правила відповідальності за порушення строків
Висновок: у ЦКУ не деталізується строкове регулювання, тому все треба прописувати в договорі або у додатках до нього.
Специфікація до договору Дозволяється укладання без повного переліку товарів, з подальшим погодженням специфікацій (ст. 266 ЦКУ не регулює це спеціально; діє загальний принцип погодження істотних умов
Форма договору Можлива передача замовлень/заявок окремо Не передбачено такого механізму
Оплата та відвантаження У договорі можливе відвантаження та одержання не сторонами, оплата – не покупцем (ст. 267 ГКУ) Такої умови не передбачено, не заборонено домовитись у договорі
Висновок: можливість погодження заявками/специфікаціями зникає як спеціальна норма – треба впроваджувати відповідну істотну умову у договір.
Вимоги до якості Посилання на державні стандарти, техумови (ст. 268, 269 ГКУ) Аналогічно – ст. 673 ЦКУ (але менш конкретно)
Відповідальність за недопоставку Можливість компенсації вартості недопоставленого товару  Передбачено лише загальні способи захисту
Санкції Прямі вказівки на штрафні санкції, пені, відшкодування (ст. 230 – 231 ГКУ) Лише загальні принципи відповідальності за ЦКУ
Висновок: у ГКУ детальніше прописано відповідальність; після його скасування потрібно договірно деталізувати санкції.
Повторювані поставки Є норма про довгострокові договори з регулярністю (ст. 267 ГКУ) Не регламентовано – вирішується сторонами у договорі
Одностороння відмова від договору Можлива при систематичному порушенні умов поставки (ч. 3 ст. 270 ГКУ) Лише на загальних підставах ЦКУ
Претензійно-позовна робота ГКУ передбачає досудове врегулювання спорів У ЦКУ – не обов’язкове, лише за домовленістю
Висновок: багато процедур (відмова, повторюваність, досудове вирішення) потребуватимуть включення до тексту договору, оскільки ЦКУ окремо для поставки цього не регулює.

Агентські договори

Агентський договір до 28 серпня

У ГКУ (ст. 295 – 298) агентський договір мав статус окремого господарсько-правового договору з окремим регулювання правовідносин. Він укладався між суб’єктами господарювання, і агент виконував дії від імені та/або за рахунок принципала (довірителя). Договором регламентувались:

  • порядок дій агента;
  • винагорода;
  • звітність;
  • відповідальність;
  • припинення договору.

 

Що змінюється після скасування ГКУ?

Агентський договір зникає як окремий вид господарських відносин. 

ЦКУ не містить агентського договору як окремого інституту. Натомість ч. 4 ст. 243 ЦКУ вказує, що особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. На думку автора, це означає необхідність створення такого нового закону або окреме регулювання агентських договорів безпосередньо у ЦКУ.

Таблиця 2.

Альтернативні види договорів в діючій редакції ЦКУ

Альтернатива в ЦКУ Коротко про суть
Договір доручення (ст. 1000 – 1010) Представництво від імені і за рахунок довірителя
Комісія (ст. 1011 – 1028) Представництво від свого імені, але за рахунок комітента
Послуги / підряд Якщо агент виконує лише дії без представництва

Тобто:агентські відносини залишаються можливими, але через інші правові конструкції.

 

Що залишається можливим?

Госпсуб’єкти можуть укладати агентський договір, наприклад, у вигляді договору комерційного представництва, але:

  • потрібно чітко описати його правову природу (наприклад, описати предмет договору, як-от: "цей договір є змішаним і поєднує елементи _________ комісії, доручення, надання послуг, іншого виду представництва");
  • права й обов’язки сторін мають бути докладно прописані в тексті;
  • відсилання до ст. 295 – 298 ГКУ стане недійсним після його скасування – треба прибирати або погоджувати такі умови у тексті договору без посилання на ГКУ, у т.ч. щодо відповідальності.

Таблиця 3.

Ризики при використанні старого договору (без оновлення)

Потенційний ризик У чому проблема після скасування ГКУ
Відсутність правової бази Суд не матиме спеціальної норми щодо такого виду договорів. Тому керуватиметься умовами договору, які не суперечать ЦКУ
Неправильна кваліфікація Контрагент може в суді стверджувати, що це інші умови або про істотні умови не домовились
Податкові спори Податкова може ставити під сумнів природу винагороди агента і взагалі визнати такий договір недійсним

Рекомендації від редакції:

  1. Провести ревізію агентських договорів: прибрати усі посилання на ГКУ, визначити його форму (комісія, доручення, послуга).
  2. Переписати договори:
  • перейменувати агентський договір. Можливі варіанти: "Договір про представницькі послуги" тощо;
  • визначити: від чийого імені діє агент (за оновленим договором – повірений, комісіонер тощо, інакше, теж відповідно до виду оновленого договору, називатиметься і замовник);
  • регламентувати: вид винагороди, розмір і умови виплати винагороди, звітність за договором та строки її подання. 
  1. Орієнтуватись на:
  • ЦКУ (комерційне представництво (ст. 243 ЦКУ), доручення, комісія);
  • міжнародну практику (наприклад, ICC Model Commercial Agency Contract);
  • звичаї ділового обороту у відповідному ринку.

Наведемо приклад: 

  • Назва договору: Договір про представницьке обслуговування
  • Формулювання: "Агент зобов’язується від імені та за рахунок Принципала вчиняти дії щодо просування товарів..."
  • Правова природа: містить елементи договору доручення (ст. 1000 ЦКУ) та договору про надання послуг (ст. 901 ЦКУ).

Можлива юридична модель для ЗЕД-агента:

  • Агент (українська юрособа чи ФОП) діє від імені та за рахунок Принципала (нерезидента).
  • Представляє його інтереси на території України: пошук клієнтів, переговори, укладення контрактів, консалтинг, підтримка продажів.
  • Агент не набуває права власності на продукцію, не є імпортером.
  • Договір – змішаний, поєднує доручення, представництво й послуги (оскільки ЦКУ не має агентського договору як окремої конструкції).

Завантажити Зразок агентського договору для ЗЕД >>

Договори про спільну діяльність

Поточний стан (до скасування ГКУ) – ст. 176 ГКУ

ГКУ визначає господарський договір про спільну діяльність як форму співробітництва підприємств (без утворення єдиного суб'єкта господарювання).

Цей договір має на меті отримання прибутку чи досягнення іншої господарської мети.

ГКУ регламентує:

  • порядок ведення спільних справ – організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками;
  • внески учасників (грошові, майнові, трудові);
  • розподіл результатів діяльності;
  • порядок управління.

 

Що зміниться після скасування ГКУ?

  1. Зникне поняття "організаційно-господарські зобов'язання" у процесі управління госпдіяльністю, у т.ч. у межах господарського договору про спільну діяльність.

Усі угоди щодо спільної діяльності регулюватимуться ЦКУ. 

  1. Залишаться дві конструкції, які активно використовуються госпсуб’єктами як раніше, так і на теперішній час: договір про спільну діяльність (ст.  1131 ЦКУ) та просте товариство (ст. 1132 – 1143 ЦКУ).

ЦКУ регулює:

- письмовий договір про спільну діяльність (без створення юрособи) для досягнення певної мети та без об'єднання вкладів учасників;

- створення простого товариства шляхом укладення договору на основі об'єднання вкладів учасників із визначенням розміру внесків та порядку їх внесення, спільного управління справами, розподілу прибутків та збитків.

  1. На нашу думку, втрати "господарських" особливостей у договорах про спільну діяльність (просте товариство) зі скасуванням ГКУ не відбувається. Водночас хоча такі договори між підприємствами тепер і матимуть цивільно-правову природу, все ж таки окремий господарський статус визначатиметься реєстрацією в органах ДПС (п. 64.6 ПКУ) шляхом взяття на облік відповідного оператора спільної діяльності як платника податків з присвоєнням окремого податкового (облікового) номера.
  2. На сьогодні всі договори про спільну діяльність залишаються чинними та здебільшого змін не потребують.

Завантажити Зразок договору про спільну діяльність >>

Інші господарські договори після скасування ГКУ

Узагальнимо ключові спекти інших господарських договорів, які зміняться або втратять окреме правове регулювання після 28 серпня. 

Вид договору Статті ГКУ Що зміниться після скасування ГКУ
Договір контрактації 272 – 274 Лише ЦКУ (ст. 713) – регулювання не змінюється
Договір поставки енергетичних ресурсів 275 Не буде спеціального регулювання – ЦКУ + галузеві нормативні
Договір підряду для держзамовлень 324, 325 Не втрачає спеціального статусу – ст. 887 – 891 ЦКУ + спеціальне  законодавство
Договір науково-технічного співробітництва (інноваційна діяльність) 325 – 332 Зникне як спеціальний. Можна застосовувати договір про надання послуг + ст. 892 – 900 ЦКУ (або змішані договори)
Договір оперативного управління 137 Втрачає зміст, бо реформа стосується демонополізації держвласності, запроваджується поняття права узуфрукта державного або комунального майна (Закон №4196)
Договір оренди держмайна 287 – 291 Перейде у площину спеціального закону (Закону України "Про оренду держмайна")
Концесійний договір 366 – 376 Регулюється окремим законом
Аудиторські договори 362 – 364 Регулюється окремим законом.
Міна (бартер) 293 Застосовуються ст. 715 – 716 ЦКУ
Лізинг 292 Регулюється окремим законом
Договори складського зберігання 294 Регулювання не зміниться – регулюється ст. 956 – 966 ЦКУЗакон України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва»

***

Читайте більше про скасування ГКУ з 28 серпня 2025 року:

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Договірні відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Договірні відносини»