Коментар до Постанови ВС від 30.05.2023 у справі №925/1248/21
Під час воєнного стану із зрозумілих причин було встановлено мораторій на виконання грошових зобов’язань перед суб’єктами країни-агресора. Але вони не припиняють своїх спроб стягнути гроші з українських суб’єктів господарювання. Хоча б щодо боргів, які виникли до запровадження воєнного стану.
Ось і в коментованій судовій справі господарський суд під час розгляду заяв кредиторів у справі про банкрутство з’ясував, що 23 листопада 2021 року до суду надійшла заява від ТОВ Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод, м. Москва, з грошовими вимогами до боржника на суму 18 147 851 грн 79 коп.
На обґрунтування своїх вимог кредитор посилається на неналежне виконання боржником своїх грошових зобов’язань за договором від 01.04.2013; контрактом від 11.02.2019; контрактом від 08.05.2019.
АТ Міжнародний резервний банк (щодо якого розпочата процедура ліквідації – боржник) у своїй письмовій заяві зазначає, що згідно з пп. 1 п. 1 постанови КМУ від 03.03.2022 за №187 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією російської федерації було встановлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
– виконання, у т.ч. у примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі – особи, пов’язані з державою-агресором) – юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації.
Заяви кредитора з рф не підлягають розгляду – позиція судів попередніх інстанцій
Суд першої інстанції вирішив, що вимоги ТОВ Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод, юрособи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства російської федерації, не можуть бути виконані та визнані:
- в силу законодавчої заборони, закріпленої постановою КМУ та законодавством України, спрямованим на захист України від російської агресії;
- оскільки законодавчо було встановлено заборону на виконання таких вимог, що фактично свідчить про відсутність обов’язку з виконання чи вимоги виконання цих вимог;
- визнання таких вимог порушуватиме не лише таку заборону, а й публічний порядок в Україні, бо війна російської федерації за участі, підтримки чи згоди з її резидентами ставить під загрозу існування держави України та посягає на її суверенітет;
- ці економічні ресурси можуть бути використані російською федерацією для підтримання ведення війни;
- відсутність обов’язку виконання цих вимог свідчить про те, що ці зобов’язання не є вимогами, що можуть бути включені до реєстру вимог у розумінні КУзПБ.
Але, на думку суду, такі вимоги можуть бути заявлені та розглянуті судом лише після скасування мораторію (заборони) на їх виконання. А тепер вказані обставини, на думку суду, є самостійною підставою для залишення заяви такого кредитора без розгляду.
За таких обставин суд вважає за необхідне заяву ТОВ Представництво НВП Смілянський електромеханічний завод, м. Москва, залишити без розгляду.
Апеляційний господарський суд підтримав такий висновок та вважає, що в умовах збройної агресії російської федерації та запровадженого у зв’язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, слід визнати в цілому допустимим.
ВС: грошові вимоги ТОВ з рф у справах про банкрутство – не враховуються!
Тим часом ВС не погоджується із висновками судів у частині залишення без розгляду заяви суб’єкта рф про визнання грошових вимог до українського боржника. На думку суду, відповідь мала би бути надана, і ось яка.
ВС вважає, що суди не врахували процесуальні наслідки цих обставин, оскільки хоча і послались на положення чинного законодавства щодо мораторію (заборони) – обмежень у цивільному обороті щодо певних учасників такого обороту, обумовлених збройною агресією російської федерації та запровадженого у зв’язку з цим в Україні воєнного стану, однак неправильно застосували ці положення чинного законодавства.
Приписи пп. 1 п. 1 постанови КМУ №187 вказують на дію мораторію щодо заборони на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлюють певний правовий режим для цих правовідносин і впливають на перебіг грошових та інших зобов’язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб’єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у постанові №187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов’язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб’єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
При цьому ВС враховує, що мета звернення кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, а також встановлені законодавцем імперативно в КУзПБ правила погашення цих вимог вказують на спосіб захисту та відновлення порушеного права як звернення з грошовими вимогами кредитора (кредиторів) у процедурах банкрутства з метою їх задоволення.
А тому мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації, взагалі виключає можливість визнання за правилами Кодексу з процедур банкрутства грошових вимог тих кредиторів, які є, зокрема, юрособами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства російської федерації.
Отже, незважаючи на наявність формальних підстав для залишення без розгляду заяви ТОВ із грошовими вимогами до боржника, ВС доходить висновку, що відповісти треба було так: ці обставини виключають можливість визнання грошових вимог відповідного суб’єкта (суб’єктів) до боржника у справі про банкрутство за правилами національного законодавства – КУзПБ.
Таким чином, всі грошові вимоги кредиторів щодо погашення заборгованості у разі невиконання госпдоговорів у межах справи про банкрутство не можуть бути визнані як під час воєнного стану та існування мораторію за постановою КМУ №187, так і після його припинення/скасування.
***
Читайте також: Якщо ваш засновник – резидент рф: як здійснювати діяльність під час війни?
