Ми вже вказували, що 27 червня Президент анонсував тривалий мораторій на перевірки бізнесу.
І ось 21 липня на першому засіданні оновленого РНБО ухвалено важливе рішення: запроваджено мораторій на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, митних, податкових та інших контролюючих органів. Про це повідомила прем`єр-міністр Юлія Свириденко у своєму Телеграм-каналі.
Текст Указу Президента від 21.07.2025 №538/2025 читайте за посиланням >>>
Далі розповімо, що він передбачає.
Щодо перевірок ДПС та ДМС
За Указом №538 ДПС та ДМС мають невідкладно вжити організаційних і практичних заходів щодо підвищення ефективності реалізації механізмів податкового і митного контролю, передбачивши, зокрема:
- встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб'єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов'язану з обігом підакцизних товарів;
- удосконалення методики застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення доцільності перевірок суб'єктів господарської діяльності з метою спрямування заходів контролю на ділянки з високим рівнем ризику порушень податкового митного законодавства або контрабанди.
Щодо перевірок інших контролюючих органів
Указом №538 встановлено, що ДРС має:
а) здійснити разом з органами державного нагляду (контролю) в межах компетенції у місячний строк аналізу достатності нормативно-правового врегулювання застосування заходів державного нагляду (контролю) для мінімізації їхнього можливого негативного впливу на діяльність суб'єктів господарювання, за його результатами у місячний строк подати до Уряду пропозиції щодо підвищення дієвості таких заходів з урахуванням необхідності мінімізації витрат та адміністративного навантаження на суб'єктів господарювання й оптимізації процедур контролю із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, а також усунення дублювання функцій органів державного нагляду (контролю);
б) розроблення та реалізацію на плановій основі комплексу заходів, спрямованих на впровадження системи управління ризиками у сфері державного нагляду (контролю) та запровадження механізму оцінки ефективності діяльності органів державного нагляду (контролю), передбачивши, зокрема, ризик-орієнтований підхід і цифровізацію;
в) подання протягом місяця до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо спрощення умов ведення бізнесу шляхом дерегуляції господарської діяльності та удосконалення ліцензійної та дозвільної системи;
г) впровадження у шестимісячний строк в експлуатацію відповідного модуля в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю);
5) забезпечення на постійній основі проведення аналізу ефективності реалізації заходів, передбачених цим рішенням, та за його результатами вжиття додаткових заходів щодо вдосконалення відповідної нормативно-правової та організаційної бази.
Які закони мають прийняти щодо захисту бізнесу?
Указом №538 рекомендовано Верховній Раді України прискорити розгляд законопроєктів:
а) про внесення змін до КПК щодо удосконалення гарантій захисту суб'єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження (реєстр. №12439 від 24.01.2025), розглянувши під час підготовки до другого читання пропозиції Офісу Генерального прокурора, спрямовані на зміцнення гарантій захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання шляхом посилення нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування. Про прийняття у І читанні законопроєкту ми писали тут;
б) про внесення зміни до пункту 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки (реєстр. №13414 від 25.06.2025). Докладно про нього ми писали тут;
в) про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо компенсації інвестицій через податки (реєстр. №13415 від 25.06.2025) Докладно про нього ми писали тут;
г) про основні засади державного нагляду (контролю) (реєстр. №5837 від 05.08.2021). Про прийняття у І читанні дивіться тут;
ґ) про внесення змін до КпАП щодо підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) (реєстр. №5838 від 05.08.2021). Про прийняття у І читанні дивіться тут;
д) про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" щодо справедливого використання арештованих активів Російської Федерації та її резидентів для захисту національних інтересів України (реєстр. №13268 від 08.05.2025);
е) про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про санкції" щодо встановлення відповідальності за порушення спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (реєстр. №12406 від 14.01.2025). Про прийняття у І читанні дивіться тут.
Що має зробити офіс Генерального прокурора, БЕБ та Нацполіція?
Указом рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Бюро економічної безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Службі безпеки України:
а) завершити у місячний строк спільний перегляд матеріалів кримінальних проваджень, у яких у межах досудового розслідування надається оцінка законності дій суб'єктів господарювання, за його результатами прийняти в межах компетенції рішення про доцільність ініціювання, зміни та продовження застосування заходів забезпечення у таких кримінальних провадженнях, а також здійснити в разі доцільності додаткові дії для посилення захисту прав і недопущення обмеження законних інтересів суб'єктів господарювання як учасників кримінального провадження;
б) забезпечити в межах компетенції посилення контролю з боку керівників органів досудового розслідування та прокуратур різних рівнів на всіх етапах досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких перевіряється діяльність суб'єктів господарювання, за законністю проведення відповідних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, у тому числі, застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, що можуть негативно вплинути на діяльність суб'єктів господарювання, призвести до обмеження їхніх прав та законних інтересів.
***
Читайте також: